Ст. 12. Основні послуги

Всесвітня поштова конвенція · порівняння редакції від 1994-09-14 з редакцією від 2004-10-05

Абзаців змінено: 0, вилучено: 9, додано: 13, без змін: 0.

1. Жоден тариф за вручення не може стягуватись з адресата за дрібні пакети вагою нижче 500 г.

Основні послуги

2. Якщо за дрібні пакети понад 500 г стягується тариф за вручення у внутрішньому режимі, той же тариф може стягуватись за дрібні пакети, які надходять з-за кордону.

1. Країни-члени забезпечують приймання, обробку, перевезення та доставку письмової кореспонденції.

3. Адміністраціям дозволяється стягувати у нижчеперерахованих випадках ті ж тарифи, що й у внутрішньому режимі.

2. Письмовою кореспонденцією є:

3.1. Тариф за відправлення, які подаються у граничні часи роботи, що стягується з відправника.

2.1 пріоритетна й непріоритетна кореспонденція вагою до 2 кілограмів;

3.2. Тариф за відправлення, які подаються після закінчення роботи операційних вікон, що стягується з відправника.

2.2 листи, поштові картки, друковані видання й дрібні пакети вагою до 2 кілограмів;

3.3. Тариф за приймання відправлень вдома, який стягується з відправника.

2.3 література для сліпих, вагою до 7 кілограмів;

3.4. Тариф за відправлення, взяті після закінчення роботи операційного вікна, який стягується з адресата.

2.4 спеціальні мішки, що містять газети, періодичні видання, книги й подібну друковану продукцію для того самого одержувача за тією самою адресою, що мають назву "мішки М", вагою до 30 кілограмів.

3.5. Тариф за відправлення, адресовані до запитання, який стягується з адресата.

3. Письмова кореспонденція класифікується на підставі швидкості її обробки чи на підставі її змісту відповідно до Регламенту письмової кореспонденції.

3.6. Тариф за зберігання будь-якого відправлення письмової кореспонденції вагою понад 500 г, яке не було одержане адресатом впродовж терміну його безкоштовного зберігання. Цей тариф не застосовується до секограм.

4. Ліміт ваги, вищий ніж той, який зазначений в пункті 2, застосовується вибірково для визначених категорій письмової кореспонденції відповідно до умов, передбачених у Регламенті письмової кореспонденції.

5. Країни-члени також забезпечують приймання, обробку, перевезення й доставку поштових посилок вагою до 20 кілограмів або на підставі положень Конвенції, або у випадку вихідних посилок і після двосторонньої домовленості, використовуючи будь-які інші більш вигідні для їхніх клієнтів засоби.

6. Ліміти ваги, що перевищують 20 кілограмів, застосовуються вибірково для визначених категорій поштових посилок відповідно до умов, передбачених в Регламенті поштових посилок.

7. Будь-яка країна, поштова адміністрація якої не бере на себе перевезення посилок, може доручити виконання положень Конвенції транспортним підприємствам. Вона може в той же час обмежувати цю службу посилками, що виходять, чи призначені у ті населені пункти, що обслуговуються цими підприємствами.

8. Незалежно від положень пункту 5, країни, які до 1 січня 2001 року не були сторонами Угоди про поштові посилки ( 995_290 ), не зобов'язані надавати послуги у сфері поштових посилок.

Закреслене — текст редакції від 1994-09-14, підкреслене — текст редакції від 2004-10-05. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1994-09-14 або 2004-10-05.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.