Міські Ради депутатів трудящих, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території міст:
1) здійснюють державний контроль за раціональним використанням і охороною вод (стаття 15);
2) забезпечують ведення державного обліку вод і водокористувань за кількісними і якісними показниками;
3) надають у відособлене користування водні об'єкти та видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
4) відають питаннями поточного і перспективного планування заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
5) вирішують питання про припинення права користування водними об'єктами у випадках і в порядку, передбачених статтями 50-52, 54 цього Кодексу;
6) встановлюють правила загального водокористування на водних об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття 38);
7) встановлюють правила користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних і побутових потреб населення при нецентралізованому водопостачанні (стаття 58);
8) встановлюють зони санітарної охорони джерел централізованого водопостачання та охоронні санітарні зони водних об'єктів, розташованих в межах міста (статті 60, 124);
9) обмежують або забороняють використання підприємствами питної води в промислових цілях з водопроводів централізованого постачання (стаття 75);
10) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття 137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих комітетів нижчестоящих Рад депутатів трудящих по спорах про водокористування (стаття 143);
11) приймають (в містах республіканського і обласного підпорядкування) загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби з стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.).
Міські Ради депутатів трудящих, їх виконавчі комітети можуть вирішувати й інші питання у галузі використання і охорони вод, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.