СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 26.02.97
(Витяг)
У грудні 1996 р. С. звернувся до суду зі скаргою на дії службових осіб - голови Московського районного суду м. Харкова, судді та судового виконавця цього ж суду. Заявник просив на підставі статей 248-1, 248-2 ЦПК ( 1502-06 ) визнати дії, пов'язані з виконанням судового рішення згаданих службових осіб, незаконними.
Ухвалою Харківського обласного суду від 24 грудня 1996 р. у прийнятті скарги було відмовлено відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).
У скарзі, поданій у касаційному порядку, С. просив ухвалу Харківського обласного суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам закону. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи в прийнятті скарги, суд першої інстанції правильно виходив із того, що С. оскаржував процесуальні дії службових осіб по виконанню судового рішення в частині повернення майна, описаного в передбаченому законом порядку.
Відповідно до ст. 248-3 ЦПК ( 1502-06 ) судам не підвідомчі в порядку, передбаченому гл. 31-А ЦПК, скарги на акти й дії службових осіб, якщо законодавством встановлено інший порядок їх оскарження.
Контроль за правильним і своєчасним виконанням судових рішень, а також оскарження дій судового виконавця здійснюються в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законом, зокрема ст. 373 ЦПК ( 1503-06 ).
Відповідно до ч. 3 ст. 248-1 ЦПК ( 1502-06 ) судді не належать до суб'єктів, чиї рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені на підставі ч. 1 ст. 248-1 ЦПК.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного й обгрунтованого висновку, що відповідно до змісту ст. 139 ЦПК ( 1502-06 ) скарга С. судовому розгляду не підлягає.
Вважаючи, що доводи, наведені в скарзі С., є необгрунтованими і не спростовують висновку суду першої інстанції, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України скаргу С. залишила без задоволення, а ухвалу Харківського обласного суду від 24 грудня 1996 р. - без зміни.
"Рішення Верховного Суду України", 1998 р.