СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
22.05.2002
(Витяг)
У листопаді 1994 р. С. звернувся до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ), Вінницької обласної дирекції "Укрсоцбанк" (далі - Вінницька облдирекція) про стягнення суми, посилаючись на те, що в грудні 1993 р. та в березні 1994 р. уклав з Вінницькою облдирекцією строкові договори депозитних вкладів з виплатою 300 та 400% річних, проте з липня 1994 р. відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку по вкладах, у зв'язку з чим йому були заподіяно матеріальні збитки.
Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька облдирекція звернулися із зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини у невиконанні зобов'язань, передбачених договорами, немає, крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридичної особи, а її директор не мав повноважень на укладення і підписання договорів.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 1997 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 7 жовтня 1997 р., позов С. залишено без задоволення, а зустрічний позов АКБ та Вінницької облдирекції задоволений.
У касаційній скарзі С. просить скасувати ухвалені у справі рішення з підстав порушення судом норм матеріального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України касаційну скаргу задовольнила з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позову С. та задовольняючи позов АКБ, суд виходив із того, що Вінницька облдирекція не мала повноважень на укладення угод.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до Положення про філії банку та їх персонал (затверджене Радою банку 17 липня 1991 р.; далі - Положення), а також Статуту акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (затверджений Національним банком України 27 вересня 1991 р.) мережа АКБ складається з центрального банку в м. Києві, дирекцій у містах Києві, Сімферополі та в обласних центрах і відділень банку. Банк зі своїми установами є юридичною особою. Установи банку не є юридичними особами і здійснюють свою діяльність від імені банку в порядку, визначеному Положенням. Як вбачається з п. 31 Положення, філії банку без спеціального доручення в межах наданих їм повноважень можуть бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді й виступати в цих установах від імені банку та укладати угоди.
Крім того, при новому розгляді справи суду слід врахувати, що умови договору між сторонами зазнали істотних змін, укладені угоди фактично припинили дію, а сторони продовжували виконувати оновлені договори депозитного вкладу. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, з яких вбачається, що процентні ставки по депозитних вкладах С. нараховувалися згідно з обліковими ставками Національного банку України.
Виходячи з наведеного судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Ленінського районного суду м. Києва від 9 червня 1997 р. та ухвалу судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 7 жовтня 1997 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
"Вісник Верховного Суду України", N 3, травень-червень, 2003 р.