ПРЕЗИДІЯ ВОРОШИЛОВГРАДСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
20.02.1974
(Витяг)
А. Л. пред'явив позов до Р. Л. про зменшення розміру аліментів. Позивач зазначив, що на підставі рішення народного суду м. Свердловська Ворошиловградської області з нього стягуються аліменти на користь Р. Л. на утримання дочки Світлани, 1964 р. народження, в розмірі 1/4 частини його заробітку. Посилаючись на те, що в даний час розмір його заробітної плати зменшився, в новій сім'ї у нього є двоє дітей, які матеріально гірше забезпечені, ніж дочка Світлана, позивач просив зменшити розмір аліментів на її утримання з 1/4 до 1/6 частини його заробітку.
Рішенням народного суду м. Свердловська Ворошиловградської області позов задоволено. Судова колегія Ворошиловградського обласного суду рішення залишила без зміни. У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР ставиться питання про скасування зазначених судових рішень. Протест підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов про зменшення розміру аліментів, народний суд послався на те, що на утриманні позивача перебуває двоє неповнолітніх дітей і що його зарплата зменшилася з 220 крб. до 120 крб. на місяць, тому діти, які проживають з ним, є менш забезпеченими, ніж дочка, яка живе з відповідачкою.
Судова колегія обласного суду, залишаючи рішення без змін, погодилася з доводами народного суду. Проте їх не можна визнати обгрунтованими.
Відповідно до ст. 82 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ) та п. 14 постанови N 6 ( v0006700-73 ) Пленуму Верховного Суду УРСР від 15 червня 1973 р. "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" зменшення розміру аліментів допускається лише в тому разі, коли частка заробітку позивача, що припадає на кожного з дітей, які живуть з ним, виявиться меншою, ніж аліменти, які він сплачує. Визначення частки заробітку позивача, що припадає на кожного з дітей, які з ним проживають, повинно провадитися після віднімання тієї частини заробітку, яка була призначена для сплати аліментів. Заробіток, що залишився після віднімання аліментів, ділиться на всіх членів сім'ї, яким згідно з законом позивач зобов'язаний надавати утримання. В це число включається і сам позивач. Лише в тому разі, коли після проведення поділу частка заробітку позивача, що припадає на кожного з дітей, які з ним проживають, буде меншою, ніж аліменти, суд матиме підстави до задоволення позову про зменшення їх розміру.
Дані про те, що в сім'ї позивача є інші утриманці, крім двох дітей, у справі відсутні. Якщо на утриманні позивача в його сім'ї знаходиться двоє дітей, то висновок суду про те, що ці діти менш забезпечені матеріально, ніж дочка від першого шлюбу, не відповідає дійсним обставинам справи. Зміна в розмірі заробітної плати позивача в даному разі вирішального значення не має, оскільки зменшення суми зарплати відповідно зменшує і частку, що припадає на кожну дитину. При визначенні матеріальної забезпеченості дітей інші джерела їх утримання, в тому числі заробіток як дружини платника аліментів, так і стягувача аліментів та його дружини, не повинні враховуватися.
За таких обставин судові рішення не можуть залишатися в силі.
Президія ПОСТАНОВИЛА:
протест заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Рішення народного суду м. Свердловська та ухвалу судової колегії Ворошиловградського обласного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.