СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
10.10.2003
(Витяг)
Жовківський районний суд Львівської області постановою від 20 грудня 2001 р. порушив кримінальну справу щодо Т. П. і Т. С. за ч. 1 ст. 384 КК ( 2341-14 ) на тій підставі, що вони, будучи свідками у кримінальній справі, дали в суді завідомо неправдиві показання з тим, щоб П., засуджений вироком того ж суду від 20 грудня 2001 р., міг уникнути кримінальної відповідальності.
Заступник Генерального прокурора України порушив у клопотанні питання про скасування зазначеної постанови і направлення справи прокурору для проведення досудового слідства. Розглянувши справу за поданням п'яти суддів Верховного Суду України на спільному засіданні, судді Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії зазначеного суду дійшли висновку, що подання підлягає частковому задоволенню у зв'язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і ст. 16-1 КПК ( 1001-05 ) суд розглядає справи на засадах змагальності та диспозитивності, що виключає покладення на нього функції обвинувачення; державне обвинувачення в суді здійснює прокурор, а у випадках, передбачених названим Кодексом, - потерпілий або його представник.
Статтею 4 КПК ( 1001-05 ) передбачено, що суд зобов'язаний порушити кримінальну справу в межах своєї компетенції, тобто тільки в разі виявлення ознак злочинів, перелічених у ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, і не інакше як за скаргою потерпілого.
Як убачається з матеріалів справи, постанова суду щодо Т. П. і Т. С. винесена не за скаргою приватного обвинувачення, а одночасно з постановленням вироку щодо П.
Згідно ж зі ст. 279 КПК ( 1003-05 ) одночасно з постановленням вироку суд вправі своєю ухвалою лише поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка за завідомо неправдиві показання.
Таким чином, порушення судом кримінальної справи щодо такого свідка процесуальним законом не передбачено, тому постанова місцевого суду підлягає не скасуванню, про що йшлося в клопотанні прокурора, а зміні.
На підставі викладеного і керуючись статтями 400-4 та 400-10 КПК ( 1003-05 ), судді Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України на спільному засіданні клопотання прокурора задовольнили частково: змінили постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2001 р., виключивши з неї рішення про порушення кримінальної справи щодо Т. П. й Т. С. Перед прокурором Львівської області поставлено питання про притягнення названих свідків до відповідальності за завідомо неправдиві показання.