СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 10.05.88 м. Київ
(Витяг)
Вироком Магдалинівського районного народного суду П. засуджено за ст. 94 КК України ( 2001-05 ) до 14 років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму і відповідно до ст. 38 КК України позбавлено батьківських прав за те, що під час сварки і бійки з дружиною він на грунті неприязних стосунків умисно наніс їй кілька ударів молотком і кочергою, що спричинило смерть потерпілої.
При розгляді справи в касаційному порядку вирок залишено без змін. Постановою президії Дніпропетровського обласного суду протест прокурора області, в якому порушувалось питання про виключення з вироку додаткової міри покарання, залишено без задоволення.
За протестом заступника Прокурора України вирок суду і ухвалу касаційної інстанції змінено, а постанову президії обласного суду скасовано з таких підстав.
Винність П. в умисному вбивстві дружини доведена зібраними в справі доказами, що були перевірені в судовому засіданні, і його злочинні дії вірно кваліфіковано за ст. 94 КК України ( 2001-05 ). Проте суд безпідставно позбавив його батьківських прав.
Відповідно до ст. 38 КК України ( 2001-05 ) ця додаткова міра покарання застосовується лише у випадках зловживання названими правами з боку винної особи. Проте у справі немає даних, які б свідчили про зловживання П. батьківськими правами, не наведено їх і у вироку.
Вбивство засудженим своєї дружини, матері двох неповнолітніх дітей, не можна розцінювати як зловживання ним батьківськими правами. Посилання на це в судових рішеннях є необгрунтованим, оскільки не відповідає вимогам ст. 38 КК України ( 2001-05 ).
У зв'язку з цим судова колегія виключила з вироку додаткову міру покарання, а також, враховуючи, що під час сварки потерпіла перша намагалася вдарити П. молотком і кочергою і ця обставина не була взята до уваги судовими інстанціями, пом'якшила йому основну міру покарання до 10 років позбавлення волі.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 4, 1993 р.