Відповідно до ст. 31 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади призначається лише в тих випадках, коли злочинна діяльність винної особи була пов'язана з використанням службового становища

· Не визначено

Опубліковано: Бюлетень законодавства і юр.практики, 1993 р., № 4, стор. 38

ПРЕЗИДІЯ ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

від 19.11.87

Відповідно до ст. 31 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади призначається лише в тих випадках, коли злочинна діяльність винної особи була пов'язана з використанням службового становища

(Витяг)

Вироком Ленінського районного народного суду м. Одеси Ш. засуджено за ч. 1 ст. 170 КК України ( 2002-05 ) до трьох років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму з позбавленням права на підставі ст. 31 КК України ( 2001-05 ) займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на п'ять років. Касаційна інстанція вирок залишила без змін.

Ш. визнано винною у тому, що, працюючи старшим продавцем ринку, вона дала завідуючому іншим ринком Х. хабара в розмірі 100 крб. за прийняття на роботу свого чоловіка.

За протестом заступника Голови Верховного Суду України судові рішення змінено з таких підстав.

Винність Ш. у дачі хабара доведена наявними у справі доказами, і основну міру покарання їй призначено відповідно до вимог ст. 39 КК України ( 2001-05 ), а от додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади - без достатніх підстав.

Згідно із ст. 31 КК України ( 2001-05 ) це додаткове покарання призначається лише в тих випадках, коли злочинна діяльність винної особи була пов'язана з використанням службового становища або з виконанням обов'язків за певною посадою.

Як видно з матеріалів справи, Ш. вчинила злочин, не пов'язаний з виконанням обов'язків старшого продавця. Тому рішення суду про застосування до неї зазначеної додаткової міри покарання є невірним.

Президія обласного суду погодилась з доводами протесту і виключила з вироку це рішення.

Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 1993, N 4, стр. 38