ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04.06.2003
(Витяг)
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2003 р. Б. притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 185-1 КпАП ( 80731-10 ) і піддано адміністративному арешту за те, що він 29 січня 2003 р., знаходячись на вул. Грушевського в м. Києві, тримав у руках плакат із написом політичного характеру, порушивши цим встановлений порядок проведення демонстрацій.
Розглянувши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав, що зазначена постанова місцевого суду є незаконною і підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції ( 254к/96-ВР ) громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи та демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
Порядок проведення цих заходів у м. Києві встановлено рішенням Київської міської ради від 24 червня 1999 р. "Про визначення порядку організації та проведення у Києві недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру" ( ra0317023-99 ) і додатком до цього рішення.
Як убачається з матеріалів справи, суд під час її розгляду достатньою мірою не врахував норм зазначених правових актів, за змістом яких демонстрація є масовим заходом, що передбачає участь значної кількості людей. У той же час із рапортів працівників міліції видно, що Б. тримав у руках плакат із написом політичного характеру одноосібно, інші громадяни участі в цьому не брали.
За таких обставин висновок суду про порушення Б. установленого порядку проведення демонстрацій є передчасним, оскільки у постанові не наведено не тільки переконливих доказів на його підтвердження, а й будь-яких суджень з цього приводу.
У зв'язку з цим Голова Верховного Суду України постанову місцевого суду скасував, а справу направив на новий судовий розгляд, запропонувавши у ході останнього на підставі належних доказів визначити правову природу дій Б., а саме встановити, чи дійсно той брав участь у демонстрації з порушенням порядку її проведення, чи реалізовував конституційне право на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ч. 1 ст. 34 Основного Закону ( 254к/96-ВР ), та ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам закону.
"Вісник Верховного Суду України", N 4, липень, 2003 р.