СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
23.09.2004
(Витяг)
У серпні 2002 р. П. звернувся до суду з позовом до Б. про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди, пославшись на те, що коли він приїхав до себе додому, до нього підбігла відповідачка й стала висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою в присутності сторонніх осіб.
Ружинський районний суд Житомирської області рішенням від 6 листопада 2002 р. позов П. задовольнив частково: визнав дії Б., що полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою на адресу П., такими, які принижують честь і гідність останнього; зобов'язав Б. у присутності свідків вибачитися перед П.; постановив стягнути з Б. на користь П. 50 грн. для відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд Житомирської області рішенням від 10 квітня 2003 р. рішення районного суду від 6 листопада 2002 р. скасував і постановив нове, яким у позові П. відмовив.
У касаційній скарзі П., пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що нецензурна лайка, якою Б. висловлювалася на адресу П., чим образила його, не підпадає під поняття "відомості, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво", а тому спростуванню відповідно до ст. 7 ЦК ( 1540-06 ) не підлягає. Проте з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Право кожного на повагу до його гідності визначено в ст. 28 Конституції.
Згідно зі ст. 4 ЦК ( 1540-06 ) цивільні права та обов'язки виникають як з підстав, передбачених законодавством, так і з дій громадян та організацій, які хоч і не передбачені ним, але виходячи із загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки.
Отже, використовуючи надані законом гарантії, П. звернувся за захистом до суду, і суд першої інстанції правильно захистив його порушені права, визнавши дії Б., що полягали у висловлюваннях образливого характеру на адресу П., такими, які принижують його честь і гідність, та зобов'язав Б. вибачитися перед П.
За таких обставин Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішила касаційну скаргу П. задовольнити, рішення апеляційного суду Житомирської області від 10 квітня 2003 р. скасувати, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 6 листопада 2002 р. залишити в силі.