СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
УХВАЛА
16.04.1967
(Витяг)
Прокурор Біловодського району Луганської області пред'явив позов в інтересах спадкоємців М.К. і Я.К. до А. і Т.К. про визнання недійсним договору дарування будинку.
Прокурор зазначав, що Ф.К. проживав з дружиною та дочкою Т.К. у будинку, належному його дружині К.К., яка померла у 1950 р. Цей будинок він 31 липня 1962 р. подарував дружині та дочці від другого шлюбу. Посилаючись на те, що договір дарування будинку укладено з порушенням вимог закону (нотаріально не посвідчений) та що власником цього будинку була К.К., а не дарувальник, прокурор просив визнати цей договір дарування недійсним.
А.К. пред'явила позов до М.К. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що нотаріальна контора незаконно видала відповідачам свідоцтво про право на спадщину, до складу якої входить будинок, оскільки він тепер належить їй та дочці.
Ухвалою Луганського обласного суду від 10 березня 1967 р. провадження в справі за позовом прокурора про визнання недійсним договору дарування будинку закрито, а справу за позовом А.К. і Т.Я. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину слуханням відкладено.
У своїй скарзі М.К. просить ухвалу обласного суду скасувати, а справу надіслати для розгляду по суті. Його скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Закриваючи провадження в частині пред'явлення позову прокурором в інтересах М.К. і Я., обласний суд послався на те, що прокурор відмовився від позову і що така відмова не суперечить вимогам закону та не порушує будь-чиїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Проте з цими мотивами обласного суду погодитися не можна. Матеріали свідчать, що дану справу дійсно прийнято до провадження суду за позовом прокурора, але особи, на захист інтересів яких пред'явлено позов, вступили в справу як позивачі і весь час підтримували позовні вимоги та від позову не відмовлялися. За таких обставин суд не мав законних підстав закривати провадження в справі, оскільки на вимогу заінтересованих осіб справу необхідно було вирішувати по суті, незалежно від відмови прокурора від пред'явленого позову.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія в цивільних справах Верховного Суду УРСР УХВАЛИЛА:
скаргу М.К. задовольнити, ухвалу Луганського обласного суду скасувати, а справу передати до того ж суду для розгляду по суті.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.