ПРЕЗИДІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
13.07.1966
(Витяг)
Ш. звернулася до суду із заявою про стягнення з К. аліментів на утримання двох дітей.
Рішенням народного суду позов задоволено.
На рішення народного суду заступник Голови Верховного Суду УРСР приніс протест, який підлягає задоволенню з таких підстав. Дану справу розглянуто у відсутності відповідача. Ухвалою від 23 листопада 1965 р. суд відклав розгляд справи на 3 грудня 1965 р. для витребування додаткових доказів. Цього дня К. у судове засідання не з'явився. Причину його неявки визнано неповажною, але суд відклав розгляд справи на 7 грудня 1965 р. Оскільки К. і в цей день в судове засідання не прийшов, справу було розглянуто у його відсутності.
В скарзі в порядку нагляду відповідач зазначає, що народний суд, відкладаючи 23 листопада 1965 р. справу, не оголосив часу її нового розгляду. Про те, що слухання справи перенесено на 3, а потім на 7 грудня 1965 р., він не знав.
Вірогідність цих тверджень стверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ст. 176 ЦПК ( 1502-06 ), суд, відкладаючи розгляд справи, повинен призначити день нового судового засідання і оголосити про це під розписку всім учасникам процесу, які з'явилися. Проте такої розписки від К. не взято. В справі відсутні також дані про те, що суд надсилав відповідачеві повістки про виклик в судове засідання на 3 і 7 грудня 1965 р., що йому було відомо про призначення слухання справи на ці дні.
Розглянувши справу у відсутності відповідача, суд недостатньо з'ясував фактичні обставини та дійсні взаємовідносини сторін, чим порушив вимоги статей 15, 30 і 62 ЦПК УРСР ( 1501-06 ).
Тому рішення народного суду підлягає скасуванню з надісланням справи на новий розгляд, при якому суд має врахувати наведене, більш повно перевірити фактичні обставини та дійсні взаємовідносини сторін і залежно від встановленого вирішити справу.
На підставі наведеного президія постановила протест заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити, рішення Зборівського районного народного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.