Припинення договору або зупинення його дії внаслідок його порушення
1. Істотне порушення двостороннього договору одним з його учасників дає право другому учасникові посилатись на це порушення як на підставу для припинення договору або зупинення його дії в цілому або в частині.
2. Істотне порушення багатостороннього договору одним з його учасників дає право:
а) іншим учасникам - за угодою, досягнутою одноголосно, - зупинити дію договору в цілому або в частині або припинити його або:
і) у відносинах між собою і державою, яка порушила договір, або
іі) у відносинах між усіма учасниками;
b) учасникові, який особливо постраждав у результаті порушення, посилатись на це порушення як на підставу зупинення дії договору в цілому або в частині у відносинах між ним і державою, яка порушила договір;
с) будь-якому іншому учасникові, крім держави, яка порушила договір, посилатись на це порушення як на підставу для зупинення дії договору в цілому або в частині щодо самого себе, якщо договір носить такий характер, що істотне порушення його положень одним учасником докорінно змінює становище кожного учасника щодо дальшого виконання ним своїх зобов'язань, які випливають з договору.
3. Істотне порушення договору - для цілей цієї статті - полягає:
а) у такій відмові від договору, яка не допускається цією Конвенцією; або
b) у порушенні положення, яке має істотне значення для здійснення об'єкта і цілей договору.
4. Попередні пункти не зачіпають положень договору, які застосовуються у випадку його порушення.
5. Пункти 1, 2 і 3 не застосовуються до положень, які стосуються захисту людської особи, що їх містять договори, які носять гуманітарний характер, і особливо до положень, які виключають будь-яку форму репресалій щодо осіб, котрі користуються захистом за такими договорами.