Подільність договірних положень
1. Право учасника денонсувати договір, вийти з нього або зупинити його дію, яке було передбачене в договорі або випливає із статті 56, може бути використано відносно тільки всього договору, якщо договір не передбачає інше або якщо його учасники не домовилися про інше.
2. На підставу недійсності договору, припинення договору, виходу з нього або зупинення його дії, яка визнається в цій Конвенції, можна посилатись відносно тільки всього договору в усіх випадках, крім передбачених нижченаведеними пунктами або статтею 60.
3. Якщо така підстава стосується лише окремих положень, то на неї можна посилатись тільки відносно цих положень, коли:
а) названі положення є віддільними від решти договору щодо їх тлумачення;
b) з договору випливає чи в інший спосіб установлено, що прийняття цих положень не становило істотної підстави згоди іншого учасника або інших учасників на обов'язковість усього договору в цілому; і
с) продовження виконання решти договору не було б несправедливим.
4. У випадках, які підпадають під дію статей 49 і 50, держава, яка має право посилатись на обман або підкуп, може робити це або відносно всього договору, або, у передбачених пунктом 3 випадках, відносно лише його окремих положень.
5. У випадках, які підпадають під дію статей 51, 52 і 53, подільність положень договору не допускається.