ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30.11.2004
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі: головуючого, суддів, за участю прокурора, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 листопада 2004 року кримінальну справу за касаційною скаргою на винесені щодо неї судові рішення, УСТАНОВИЛА:
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2004 року П., громадянка України, несудима, непрацююча, засуджена за ст. 296 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) до штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів громадян.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2004 року вирок стосовно П. залишено без змін.
П. визнано винуватою у тому, що 4 березня 2004 року, близько 8 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні дошкільного закладу, розташованого у м. Києві по вул. Р., з хуліганських спонукань та проявляючи явну неповагу до суспільства, вона висловлювалась брутальною лайкою на адресу виховательки цього закладу А. На її вимоги припинити хуліганські дії П. не відреагувала і ударила виховательку по руці, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження, після чого пішла додому. Приблизно об 11 год. П. повернулась на місце подій зі своєю матір'ю і знову, проявляючи явну неповагу до суспільства, у присутності працівників закладу та дітей, продовжила висловлюватись брутальною лайкою на адресу А. На вимогу припинити хуліганські дії П. не реагувала і далі ображала А. та погрожувала їй фізичною розправою. П. припинила свої хуліганські дії тільки після виклику працівників міліції.
У касаційні скарзі П., не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного їй покарання, просить судові рішення стосовно неї скасувати і звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 45, 48 КК України ( 2341-14 ), посилаючись на те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, на свій тяжкий майновий стан та на інші обставини.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про можливість пом'якшення засудженій покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженої доводи, колегія суддів вважає, що її скарга підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винуватість П. у вчиненні хуліганства відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам і не оспорюються у скарзі.
Кваліфікація неправомірних дій П. за ст. 296 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) є правильною.
Що ж стосується призначеного засудженій покарання, то колегія суддів вважає, що вирішення цього питання судом не відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України ( 2341-14 ). Зокрема, судом не було враховано те, що П. раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась. Призначаючи їй покарання у вигляді штрафу, судом не враховано інші, наведені у вироку дані, що характеризують засуджену. Колегія суддів вважає за необхідне, керуючись положенням ст. 69 КК України, пом'якшити засудженій покарання.
У своїй скарзі П., ставить питання про скасування винесених щодо неї судових рішень із закриттям провадження по справі відповідно до ст.ст. 45, 48 КК України ( 2341-14 ). Але по даній справі не було встановлено даних, які б давали можливість закрити провадження у справі з тих підстав, які перелічені у наведених статтях КК України. У зв'язку з цим скарга засудженої підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1003-05 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:
касаційну скаргу засудженої П. задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2004 року щодо П. змінити - пом'якшити їй за ст. 296 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) покарання до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В решті цей вирок залишити без змін.
Судді: