ПРЕЗИДІЯ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
25.10.1990
(Витяг)
А. звернувся до суду із заявою про визнання прилюдних торгів недійсними. Він вказував, що подарував своїй дочці К. належний йому будинок, а згодом їй же подарував 47/100 частини іншого будинку, розташованого на тій самій земельній ділянці.
Оскільки на праві особистої власності у К., крім цього будинку, виявилася й частина іншого, на підставі рішення виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Луганська 47/100 частини будинку були продані з прилюдних торгів Б.
Рішенням Жовтневого районного народного суду м. Луганська договір дарування 47/100 частини будинку визнано недійсним, а згодом рішенням виконкому Жовтневої районної ради скасовано його ж рішення про продаж з прилюдних торгів цієї частини будинку.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду м. Луганська в задоволенні заяви А. відмовлено.
Президія Луганського обласного суду задовольнила протест заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Відмовляючи у визнанні прилюдних торгів недійсними, народний суд виходив з того, що торги проведено відповідно до вимог ст. 399 ЦПК ( 1503-06 ), а Б. придбав частину будинку на законних підставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану справу розглянуто за правилами ст. 343 ЦПК ( 1503-06 ) з винесенням ухвали. Проте прилюдні торги є лише формою укладення угоди, які дозволяють покупцеві одержати в нотаріальних органах свідоцтво про право власності на будинок.
В цілому вимоги позивача зводяться до оспорювання права на будинок та визнання недійсною угоди про його відчуження.
Таким чином, виник цивільно-правовий спір, і вимоги позивача мали розглядатися за правилами позовного провадження з оплатою державного мита та залученням усіх заінтересованих осіб до участі у справі.
Не можна погодитись і з висновком суду про законність прилюдних торгів та обгрунтованість придбання будинку Б.
Рішенням Жовтневого районного народного суду м. Луганська договір дарування, який став підставою для винесення рішення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини зазначеного будинку, визнано недійсним як такий, що укладений внаслідок грубого порушення вимог ст. 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами України. Тому договір дарування є недійсним з дня його укладення. До того ж виконком Жовтневої районної ради скасував своє рішення про примусовий продаж 47/100 частини будинку.
Цим обставинам суд не дав належної оцінки.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3 (частина 2), 1995 р.