Боргові зобов'язання і вимоги у рублях, які утворилися за результатами торговельно-економічних відносин між господарюючими суб'єктами Сторін на дату введення українського карбованця, підлягають врегулюванню.
Сторони доручають Урядам і пропонують центральним банкам укласти відповідні угоди про врегулювання усіх боргових зобов'язань і кредитних вимог Сторін.