Прикінцеві положення
18.1. З боку іншого члена не може бути вжито жодних конкретних заходів проти демпінгу експорту, крім як відповідно до положень ГАТТ 1994, як вони тлумачаться цією Угодою - 24 .
__________
- 24 Це не має на меті створення перешкод для вжиття заходів за іншими відповідними положеннями ГАТТ 1994 , якщо це є доречним.
18.2. Застереження стосовно будь-яких положень цієї Угоди не можуть вноситися без згоди інших членів.
18.3. Відповідно до підпунктів 3.1 й 3.2 положення цієї Угоди застосовуються до розслідувань та переглядів існуючих заходів, розпочатих відповідно до заяв, які зроблено станом на дату набрання чинності Угодою про заснування СОТ для члена або після цієї дати.
18.3.1. Стосовно обчислення демпінгових марж у рамках процедур відшкодування згідно з пунктом 3 статті 9 застосовуються правила, використані під час здійснення останнього визначення або перегляду.
18.3.2. Для цілей пункту 3 статті 11 вважається, що існуючі антидемпінгові заходи вводяться станом на дату, не пізнішу за дату набрання чинності Угодою про заснування СОТ для члена, крім випадків, коли внутрішнє законодавство члена, яке є чинним станом на цю дату, уже охоплює положення того типу, яке передбачено цим пунктом.
18.4. Кожний член уживає всіх необхідних заходів загального або особливого характеру для забезпечення не пізніше, ніж станом на дату набрання для нього чинності Угодою про заснування СОТ, відповідності його нормативно-правових актів й адміністративних процедур положенням цієї Угоди настільки, наскільки вони можуть застосовуватися до відповідного члена.
18.5. Кожний член інформує Комітет про будь-які зміни в його нормативно-правових актах, які мають стосунок до цієї Угоди, а також застосуванні таких нормативно-правових актів.
18.6. Комітет щороку переглядає виконання та дію цієї Угоди, беручи до уваги її цілі. Комітет щорічно інформує Раду з питань торгівлі товарами про події, які відбулися протягом періоду, що охоплюється такими оглядами.
18.7 Додатки до цієї Угоди становлять її невід'ємну частину.
Додаток I
Процедури розслідування на місці відповідно до пункту 7 статті 6
1. Після початку розслідування необхідно інформувати органи влади члена-експортера та фірми, відомі як такі, яких це стосується, про намір провести розслідування на місці.
2. Якщо за виняткових обставин є намір включити до групи розслідування неурядових експертів, то фірми й органи влади члена-експортера повинні бути про це поінформовані. Такі неурядові експерти повинні бути піддані дієвим санкціям за порушення вимог конфіденційності.
3. Стандартною практикою повинно бути одержання явної згоди відповідних фірм члена-експортера перед тим, як буде остаточно заплановано візит.
4. Як тільки згоду відповідних фірм одержано, органи влади, які проводять розслідування, повинні повідомити органа влади члена-експортера про назви та адреси фірм, які повинні бути відвідані, та погоджені дати.
5. Перед тим, як здійснити візит, зазначеним фірмам повинно бути заздалегідь про нього повідомлено.
6. Візити для роз'яснення запитальника здійснюються тільки на прохання фірми-експортера. Такий візит здійснюється тільки тоді, коли a) органи влади члена-імпортера повідомлять представникам відповідного члена та b) коли останній не заперечує проти візиту.
7. Оскільки основною метою розслідування на місці є перевірка наданої інформації або одержання подальших подробиць, вона повинна виконуватися після того, як буде одержано відповіді на запитальник, якщо тільки фірма не погодиться на протилежне, а уряд члена-експортера буде поінформований органами влади, які проводять розслідування, про передбачуваний візит і не заперечуватиме проти нього; крім того, стандартною практикою повинно бути інформування до початку візиту відповідних фірм про загальний характер інформації, яка перевірятиметься, та про будь-яку додаткову інформацію, яку необхідно надати, хоча це не повинно перешкоджати поданню прохань на місці про надання додаткових подробиць з урахуванням одержаної інформації.
8. На запити або запитання, поставлені органами влади або фірмами члена-експортера та які є суттєво важливими для успішного проведення розслідування на місці, повинно бути, якщо це можливо, одержано відповіді до здійснення візиту.
Додаток II
Найліпша наявна інформація в розумінні пункту 8 статті 6
1. Якнайшвидше після початку розслідування, органи влади, які проводять розслідування, повинні в подробицях зазначити інформацію, яка вимагається від будь-якої заінтересованої сторони, та спосіб, у який ця інформація повинна бути структурно побудована заінтересованою стороною в її відповіді. Органи влади також повинні забезпечити, щоб сторона усвідомлювала, що якщо інформацію не буде надано протягом розумного проміжку часу, то органи влади мають повне право робити визначення на підставі наявних фактів, у тому числі тих, які містяться в заяві від вітчизняної промисловості про початок розслідування.
2. Органи влади можуть також вимагати, щоб заінтересована сторона надала свою відповідь на конкретному носії (наприклад, на комп'ютерній стрічці) або комп'ютерною мовою. Коли подається така вимога, органи влади повинні враховувати обґрунтованість можливості заінтересованої сторони надати відповідь на бажаному носії або комп'ютерною мовою й не повинні вимагати від сторони використання для її відповіді комп'ютерної системи, іншої, ніж та, що використовується цією стороною. Орган влади не повинен висувати вимоги про відповідь у комп'ютерній формі, якщо заінтересована сторона не веде комп'ютерних рахунків та якщо надання відповіді, як це вимагається, приведе до невиправданого додаткового тягаря для заінтересованої сторони, наприклад спричинить необґрунтовані додаткові витрати й незручності. Органи влади не повинні висувати вимоги про надання відповідей на конкретному носії або комп'ютерною мовою, якщо заінтересована сторона не веде комп'ютерних рахунків на такому носії або комп'ютерною мовою та якщо надання відповіді, як це вимагається, приведе до невиправданого додаткового тягаря для заінтересованої сторони, наприклад спричинить необґрунтовані додаткові витрати й незручності.
3. Уся інформація, яка піддається перевірці, яка представлена таким чином, що може бути використана в розслідуванні без зайвих труднощів, і яка надається своєчасно й у разі необхідності на носії або комп'ютерною мовою, як цього вимагають органи влади, повинна братися до уваги під час здійснення визначень. Якщо сторона не надає відповіді на бажаному носії або комп'ютерною мовою, але органи влади виявлять, що умови, викладені в пункті 2, виконано, то ненадання відповіді на бажаному носії або комп'ютерною мовою не вважається таким, що значним чином перешкоджає розслідуванню.
4. Коли органи влади не мають можливості обробити інформацію, якщо її надано на конкретному носії (наприклад на комп'ютерній стрічці), то інформація повинна надаватися у вигляді письмового матеріалу або в будь-якій іншій формі, прийнятній для органів влади.
5. Навіть якщо надана інформація може не бути ідеальною в усіх відношеннях, це не повинно давати підстав органам влади не брати її до уваги за умови, що заінтересована сторона доклала усіх зусиль.
6. Якщо докази або інформація не приймаються, то сторона, яка їх подає, повинна негайно бути поінформована про причини цього й повинна мати можливість надати додаткові пояснення протягом розумного періоду з належним урахуванням часових рамок розслідувань. Якщо ці пояснення вважаються органами влади непереконливими, причини відкидання таких доказів або інформації повинні бути надані в будь-яких опублікованих визначеннях.
7. Якщо органи влади повинні обґрунтовувати свої висновки, у тому числі ті, що стосуються звичайної вартості, на інформації з вторинного джерела, у тому числі інформації, наданої в заяві про початок розслідування, вони повинні зробити це з особливою обачністю. У таких випадках органи влади повинні, якщо це практично можливо, перевірити цю інформацію з інших незалежних джерел, які є в них у розпорядженні, як-от: опублікованих прейскурантів, офіційної статистики імпорту та даних про митні надходження, а також з інформації, одержаної від інших заінтересованих сторін під час розслідування. Однак зрозуміло, що якщо заінтересована сторона не надає сприяння й таким чином відповідна інформація приховується від органів влади, то така ситуація може спричинити результат, який буде менш сприятливим для цієї сторони, ніж якби ця сторона сприяла.