Використання та конвертація валют
1. Згідно з підпунктом (б) п. 5 Статті 6 національні валюти країн-членів використовуються для здійснення частини передплати на акціонерний капітал кожною країною-членом за такими правилами:
(а) паритет національної валюти країни-члена визначається Банком з використанням репрезентативних ринкових валютних курсів. З цією метою Банк може звертатися за консультаціями в компетентні органи відповідної країни та до Міжнародного Валютного Фонду;
(б) основний депозитний рахунок Банку відкривається в Центральному банку відповідної країни-члена і по ньому нараховуються дивіденди, виходячи з річної відсоткової ставки по депозитах у СПЗ. Всі платежі з передплати акціонерного капіталу у національній валюті кожної країни-члена перераховуються на такий основний депозитний рахунок;
(в) після накопичення на основному депозитному рахунку відповідної суми дивідендів його баланс підлягає річній перевірці щодо зміни курсів обміну національної валюти відповідної країни-члена по відношенню до СПЗ за рік. Якщо в результаті такої перевірки виникає дефіцит балансу по цьому рахунку, що відображений у СПЗ, країна-член вносить на такий рахунок додаткову суму у власній національній валюті таким чином, щоб збалансувати такий рахунок, що відображений у СПЗ. Якщо в результаті такої перевірки виникає позитивне сальдо по цьому рахунку, Банк повертає кошти з цього рахунка такій країні-члену, щоб збалансувати такий рахунок, що відображений у СПЗ. Рада Директорів приймає необхідні правила та положення щодо встановлення строків та процедур для забезпечення однакового виконання вимог цього підпункту всіма країнами-членами;
(г) кожна країна-член приймає свою національну валюту як платіжний засіб для цілей кожного платежу, що здійснюється з боку Банку цій країні-члену.
2. За винятком того випадку, коли країна-член разом із повідомленням про ратифікацію або прийняття Угоди подає заяву про те, що ця країна-член залишає за собою право вводити обмеження на операції, які проводяться Банком у національній валюті або на території цієї країни-члена, Банк має право проводити на території кожної країни-члена будь-які операції комерційного й, особливо, фінансового характеру як в національній валюті цієї країни-члена, так і в іноземній валюті без будь-яких додаткових обмежень понад обмежень, що діють у відношенні національних фінансових закладів або будь-якого закладу третьої сторони, залежно від того, які з цих обмежень є більш сприятливими. Для мети своїх операцій Банк має необмежений доступ до внутрішніх валютних ринків та інших механізмів, які дозволяють обмінювати національну валюту країни-члена на вільно конвертовану валюту на умовах не менш сприятливих, ніж ті, що надані будь-якому національному або іноземному фінансовому закладу, який діє на території цієї країни-члена.
3. Банк консультується з компетентними органами країни-члена з питань операцій Банку з використання національної валюти цієї країни-члена з метою вирішення всіх проблем, що виникають, та сприяння операціям Банку.
4. Якщо відповідно до п. 2 цієї Статті країна-член наклала надмірні обмеження на операції Банку з використанням її національної валюти, Рада Директорів має право відмовитися приймати платежі у цій національній валюті згідно зі Статтею 6, і у цьому випадку всі такі платежі здійснюються в одній з валют "кошика" СПЗ, поки такі обмеження залишаються в силі.