Співробітництво в інтересах збереження та управління
1. Прибережні держави та держави, які ведуть рибний промисел у відкритому морі, налагоджують відповідно до Конвенції ( 995_057 ) співробітництво щодо транскордонних рибних запасів і запасів далеко мігруючих риб або безпосередньо, або через відповідні субрегіональні чи регіональні рибогосподарські організації або домовленості, беручи до уваги особливості субрегіону або регіону, з метою забезпечення ефективного збереження цих запасів і управління ними.
2. Держави сумлінно та без зволікання проводять консультації, особливо у випадках, коли є дані про те, що відповідні транскордонні рибні запаси та запаси далеко мігруючих риб можуть опинитись під загрозою надмірної експлуатації, або коли організується новий промисел цих запасів. Для цього на прохання будь-якої заінтересованої держави можуть бути розпочаті консультації, які мають на меті досягти відповідної домовленості щодо забезпечення збереження запасів і управління ними. До узгодження такої домовленості держави дотримуються положень цієї Угоди і діють сумлінно та з належним урахуванням прав, інтересів і обов'язків інших держав.
3. Там, де субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація або домовленість компетентна запроваджувати заходи щодо збереження та управління щодо конкретних транскордонних рибних запасів або запасів далеко мігруючих риб, держави, які ведуть промисел запасів у відкритому морі, та відповідні прибережні держави виконують свій обов'язок співпрацювати шляхом вступу до такої організації або стаючи учасницями такої домовленості, або шляхом висловлення згоди на вжиття введених такою організацією або домовленістю заходів щодо збереження та управління. Держави, що проявляють реальний інтерес до відповідного промислу, можуть стати членами такої організації або учасницями таких домовленостей. Умови участі у такій організації або домовленості не виключають можливості приєднання таких держав до числа членів або учасниць; крім того, вони не вживаються у такий спосіб, який призводить до дискримінації по відношенню до будь-якої держави або групи держав, які виявляють реальний інтерес до відповідного промислу.
4. Тільки ті держави, які є членами такої організації чи учасницями такої домовленості або згодні на вжиття заходів щодо збереження та управління, які запроваджені такою організацією або домовленістю, мають доступ до промислових ресурсів, до яких застосовуються ці заходи щодо збереження та управління.
5. Там, де відсутня субрегіональна або регіональна рибогосподарська організація або домовленість, яка могла б запровадити заходи для збереження та управління щодо конкретного транскордонного рибного запасу або запасу далеко мігруючих риб, відповідні прибережні держави і держави, які ведуть промисел такого запасу у відкритому морі у цьому субрегіоні або регіоні, співпрацюють у справі заснування такої організації або укладення інших відповідних домовленостей з тим, щоб забезпечити збереження такого запасу та управління ним, та беруть участь у роботі цієї організації або домовленості.
6. Будь-яка держава, що має намір внести пропозицію щодо будь-яких дій міжурядової організації, яка компетентна займатися питаннями живих ресурсів, повинна в тих випадках, коли такі дії значно позначилися б на заходах щодо збереження та управління вже запроваджених компетентною субрегіональною або регіональною організацією або домовленістю, консультуватися через цю організацію або домовленість з її членами або учасниками. Такі консультації повинні, наскільки це можливо, проводитись до внесення пропозиції до міжурядової організації.