Визнання особливих потреб держав, що розвиваються
1. Держави повністю визнають особливі потреби держав, що розвиваються, в сфері збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними та розвитку промислу цих запасів. Для цього держави, діючи або безпосередньо, або через Програму розвитку Організації Об'єднаних Націй, Продовольчу і сільськогосподарську організацію Організації Об'єднаних Націй та інші спеціалізовані установи, Глобальний екологічний фонд, Комісію з питань сталого розвитку та інші відповідні міжнародні та регіональні організації та органи, надають допомогу державам, що розвиваються.
2. Реалізуючи обов'язок співпрацювати у введенні заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, держави беруть до уваги особливі потреби держав, що розвиваються, зокрема:
a) уразливість держав, що розвиваються, які залежать від експлуатації живих морських ресурсів, у тому числі для задоволення потреб свого населення або окремих його груп у харчуванні;
b) необхідність уникати негативного впливу на рибалок, які займаються натуральним, дрібним та кустарним промислом, та рибалок-жінок, а також на корінне населення у державах, що розвиваються, особливо малих острівних державах, що розвиваються, та забезпечувати їм доступ до рибного промислу; і
c) необхідність забезпечувати, щоб такі заходи не призводили прямо або посередньо до перенесення непропорційно важкого тягаря, пов'язаного з діяльністю щодо збереження, на держави, що розвиваються.