Захист існуючого об'єкту
1. Ця Угода не означає виникнення зобов'язань щодо дій, які мали місце до дати застосування Угоди для члена, про який ідеться.
2. Якщо інше не передбачене цією Угодою, ця Угода означає виникнення зобов'язань стосовно всіх предметів Угоди, що існують на дату застосування цієї Угоди для члена, що розглядається, і які мають захист на території такого члена на зазначену дату або які відповідають або згодом відповідатимуть критеріям захисту за умовами цієї Угоди. Стосовно цього пункту та до пунктів 3 та 4 зобов'язання щодо авторського права щодо існуючих робіт повинні визначатися виключно за статтею 18 Бернської Конвенції (1971), а зобов'язання стосовно прав виробників фонограм та виконавців існуючих фонограм повинні визначатися виключно за статтею 18 Бернської Конвенції (1971) як зазначено у Пункті 6 статті 14 цієї Угоди.
3. Не повинно бути жодних зобов'язань щодо відновлення захисту об'єкта, який на дату застосування цієї Угоди для члена, що розглядається, належав до суспільної власності.
4. Стосовно будь-яких дій щодо особливого об'єкта, який включає об'єкт під захистом, і який став таким, що порушує згідно з умовами законодавства, що відповідає цій Угоді, і щодо якого розпочато або здійснено значне інвестування до дати прийняття членом Угоди СОТ, будь-який член може забезпечити обмеження ремедіумів, якими може скористатися власник прав, аж до продовження виконання таких дій після дати застосування цієї Угоди для члена. У таких випадках член повинен, зокрема, принаймні забезпечити виплату приймальної справедливої компенсації.
5. Член не зобов'язаний застосовувати положення статті II та пункту 4 статті 14 стосовно оригіналів або копій, придбаних до дати застосування цієї Угоди для цього члена.
6. Від членів не повинно вимагатися застосовувати статтю 31 або вимоги пункту 1 статті 27, що права на патент повинні використовуватися без дискримінації щодо сфери технологій, та без дозволу власника прав, якщо дозвіл на таке використання був наданий урядом до того, як ця Угода стала відома.
7. У випадках, коли захист права інтелектуальної власності є умовою реєстрації, застосування захисту, яке було в процесі оформлення на дату застосування цієї Угоди для члена, що розглядається, повинно дозволятися внести в нього зміни і доповнення так, щоб можна було подати позов щодо будь-якого вдосконаленого закону, передбаченого згідно з цією Угодою. Такі зміни і доповнення не повинні включати нові об'єкти захисту.
8. Якщо член не робить доступним станом на дату набрання чинності Угодою СОТ, захист патентів на фармацевтичну продукцію та продукцію сільськогосподарської хімії відповідно до своїх зобов'язань за статтею 27, такий член повинен:
a) незважаючи на положення Частини VI, забезпечити починаючи з дати набрання чинності Угодою СОТ засоби, завдяки яким можна подавати заявки на патенти для таких винаходів;
b) застосувати до цих заявок станом на дату застосування цієї Угоди критерії патентоспроможності, викладені в цій Угоді так, якби ці критерії застосовувалися на дату подання заявки на території цього члена, або якщо пріоритет можна встановити і звертаються з проханням його встановити, дата пріоритету заявки;
c) забезпечити захист патенту згідно з цією Угодою з моменту видачі патенту та на решту строку дійсності патенту, відлік якого починається від дати подання заявки згідно із статтею 33 цієї угоди, для тих заявок, що задовольняють критерії, згадані у підпункті "b".
9. Якщо продукт є предметом заявки на патент на території члена згідно з пунктом 8(a), повинні надаватись виключні маркетингові права, незважаючи на положення Частини VI, на період, який є коротшим із наступних двох: п'ять років після отримання маркетингового дозволу на території цього члена або доки патент на продукт не буде наданий або відхилений на території цього члена; за умови, що в результаті набрання чинності Угодою СОТ, заявка на патент була подана, а патент на цей продукт було надано іншим членом та цей інший член отримано маркетинговий дозвіл.