1. Органи судової влади повинні мати право вимагати негайних та ефективних попередніх заходів з метою:
a) запобігати порушенням будь-якого права інтелектуальної власності, та особливо запобігати введенню до комерційних каналів під їх юрисдикцією товарів, зокрема імпортовані товари, відразу після проходження митниці;
b) зберігати відповідні докази інкримінованого порушення.
2. Органи судової влади повинні мати право приймати застережні заходи щодо inaudita altera parte (стосовно протилежної сторони) у випадках, коли це можливо, особливо коли будь-яке затримання може завдати непоправної шкоди власнику прав, або коли є очевидний ризик того, що доказ знищується.
3. Органи судової влади повинні мати право вимагати від заявника забезпечити всі прийнятні можливі докази з метою задовольнити їх з достатнім рівнем певності у тому, що заявник є власником права і що права заявника були порушені або близькі до порушення, і вимагати видати заявнику судове розпорядження забезпечити безпеку або еквівалентну гарантію, достатню для того, щоб захистити відповідача і запобігти зловживанню.
4. Коли застережні заходи прийняті inaudita altera parte , необхідно без затримки повідомити сторони, чиїх інтересів це торкається, найпізніше - після виконання заходів. Перегляд з правом бути заслуханим має відбуватися на прохання відповідача з метою вирішити, протягом прийнятного періоду після повідомлення про заходи, чи необхідно ці заходи поновити, скасувати або підтвердити.
5. Органи влади, які застосовуватимуть застережні заходи, можуть вимагатися від заявника надати інформацію, необхідну для ідентифікації товарів, про які йдеться.
6. Без порушення положень пункту 4 застережні заходи, здійснені на основі пунктів 1 та 2, повинні, на прохання відповідача, бути скасовані або іншим чином втратити силу, якщо судовий розгляд, що веде до прийняття рішення за конкретними обставинами справи, не почався протягом прийнятного періоду, який має бути визначений органом судової влади, який прийняв судове рішення про такі заходи, якщо це дозволяється законодавством члена, або за відсутністю такого визначення, не перевищує більш тривалий з двох періодів: 20 робочих днів або 31 календарний день.
7. Коли застережні заходи скасовуються, або коли вони втрачають силу через будь-яку дію або бездіяльність заявника, або коли згодом з'ясувалося, що не було ніякого порушення або загрози порушення прав інтелектуальної власності, органи судової влади повинні мати право прийняти щодо заявника судове рішення, на прохання відповідача, надати відповідну належну компенсацію за всю шкоду, завдану цими заходами.
8. В тій мірі, в якій будь-які застережні заходи можуть вимагатися в результаті адміністративних процедур, такі положення повинні відповідати принципам, еквівалентним по суті тим, які визначені в цьому Розділі.