Інші прикінцеві положення
32.1 Проти субсидії іншого члена СОТ не може бути застосовано жодних конкретних дій, крім тих, що відповідають положенням ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони тлумачаться цією Угодою. [56]
32.2 Стосовно будь-яких положень цієї Угоди не може бути зроблено застережень без згоди інших членів СОТ.
32.3 При дотриманні умов пункту 4, положення цієї Угоди застосовуються до розслідувань і переглядів існуючих заходів, які порушуються відповідно до звернень, які зроблено на день набрання чинності або після набрання чинності Угодою СОТ для члена СОТ.
32.4 Для цілей пункту 3 статті 21, існуючі компенсаційні заходи вважаються накладеними у день, що настає не пізніше, ніж день набрання чинності для члена СОТ Угодою СОТ, за винятком випадків, коли чинне внутрішнє законодавство члена на цей день вже включало застереження такого роду, як передбачено у пункті 3 статті 21.
32.5 Кожний член СОТ повинен ужити всіх необхідних заходів загального або окремого характеру з тим, щоб забезпечити не пізніше, ніж на день набрання для нього чинності Угодою СОТ, відповідність своїх законів, нормативних актів та адміністративних процедур положенням цієї Угоди, як вони можуть застосовуватися до такого члена.
32.6 Кожний член повинен інформувати Комітет про будь-які зміни у своїх законах та нормативних актах, які стосуються цієї Угоди, а також про зміни у застосуванні таких законів і нормативних актів.
32.7 Комітет щорічно переглядає виконання і дію цієї Угоди, зважаючи на її цілі. Комітет щорічно інформує Раду з торгівлі товарами про події, що відбулися протягом періоду, який охоплюється такими переглядами.
32.8 Додатки до цієї Угоди складають її невід'ємну частину.
Додаток I
НАОЧНИЙ ПЕРЕЛІК ЕКСПОРТНИХ СУБСИДІЙ
a) Надання урядами прямих субсидій фірмам або галузі вітчизняного виробництва залежно від показників експорту.
b) Програми утримання валюти або будь-яка інша практика, яка включає виплату премій по експорту.
c) Внутрішні розцінки на транспортування і фрахт при експортних відвантаженнях, що надаються або встановлюються на умовах, більш вигідних, ніж при відвантаженнях всередині країни.
d) Надання урядам або їхніми органами, прямо чи непрямо через затверджені урядом програми, імпортованих або вітчизняних товарів або послуг для використання у виробництві експортних товарів на умовах, більш вигідних, ніж при наданні подібних або безпосередньо конкурентних товарів або послуг для виробництва товарів для внутрішнього споживання, якщо (у разі товарів) такі умови є більш вигідними, ніж комерційні умови, доступні [57] їхнім експортерам на світовому ринку.
e) Повне або часткове звільнення, зменшення або відстрочка (що безпосередньо стосуються експорту) прямих податків [58] або соціальних виплат, що виплачуються або повинні виплачуватися промисловим або комерційним підприємством [59] .
f) Спеціальні відрахування, прямо пов'язані з експортом або його показниками, які перевищують відрахування, що надаються стосовно виробництва для внутрішнього споживання, і які застосовуються при розрахунку бази для нарахування прямих податків.
g) Звільнення від сплати або зменшення непрямих податків [58] стосовно виробництва та розподілу експортних товарів, якщо воно перевищує таке звільнення або зменшення стосовно виробництва та розподілу подібних товарів, що продаються для внутрішнього споживання.
h) Звільнення від сплати, зменшення або відстрочка кумулятивних непрямих податків попередньої стадії [58] на товари або послуги, що використовуються у виробництві експортних товарів, якщо воно перевищує таке звільнення, зменшення або відстрочку подібних кумулятивних непрямих податків попередньої стадії на товари або послуги, що використовуються у виробництві подібних товарів, що продаються для внутрішнього споживання; однак, за умови, що звільнення, зменшення або відстрочка кумулятивних непрямих податків попередньої стадії для експортних товарів може застосовуватися навіть тоді, коли воно не застосовується для подібних товарів, що продаються для внутрішнього споживання, якщо кумулятивні непрямі податки попередньої стадії стягуються з матеріалів, які споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи) [60] . Цей пункт повинен тлумачитися відповідно до інструкцій зі споживання матеріалів у виробничому процесі, що містяться у Додатку II.
i) Зменшення або повернення імпортних зборів [58] , яке перевищує таке зменшення або повернення імпортних зборів, які стягуються з імпортованих матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи); однак, за умови, що в окремих випадках фірма може використати певну кількість вітчизняних матеріалів, які є рівноцінними імпортованим (або мають таку саму якість і характеристики) у якості їх замінювача з тим, щоб скористатися цим положенням, якщо імпортні і відповідні експортні операції здійснюються протягом розумного періоду часу, який не перевищує два роки. Цей пункт тлумачиться відповідно до інструкцій зі споживання матеріалів у виробничому процесі, що містяться у Додатку II, та інструкцій щодо визначення систем повернення імпортних зборів як експортних субсидій, що містяться у Додатку III.
j) Надання урядами (або спеціальними установами, що контролюються урядами) програм гарантування або страхування експортних кредитів, програм страхування або гарантування від збільшення витрат на експортовані товарів або програм страхування від ризику зміни валютного курсу за привілейованими ставками, які недостатні для того, щоб покрити довгострокові операційні видатки та збитки за цими програмами.
k) Надання урядами (або спеціальними установами, що контролюються урядами і підпорядковуються їм) експортних кредитів за ставками, нижчими, ніж ставки, за якими їм фактично доводиться плати за використання таких коштів (або довелося б платити, якби вони позичали такі кошти на міжнародних ринках капіталу на такий самий термін і на таких самих інших умовах кредитування, а також якби ці кошти було деноміновано у тій самій валюті, що й експортні кредити), або повна чи часткова виплата ними витрат, які несуть експортери або фінансові установи при отриманні кредитів, якщо це використовується для забезпечення суттєвої переваги в плані умов надання експортних кредитів.
Проте за умови, що член СОТ є стороною міжнародного зобов'язання щодо офіційних експортних кредитів, у якому сторонами є принаймні дванадцять первісних членів цієї Угоди станом на 1 січня 1979 р. (або зобов'язання його наступника, яке затверджено цими первісними членами), або якщо на практиці член застосовує положення про процентні ставки з відповідного зобов'язання, практика надання експортних кредитів, що відповідає цим положенням, не вважається експортною субсидією, заборонюваною цією Угодою.
l) Будь-які інші витрати за рахунок держави, які є експортною субсидією у розумінні статті XVI ГАТТ 1994.
Додаток II
ІНСТРУКЦІЇ ЗІ СПОЖИВАННЯ МАТЕРІАЛІВ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ [61]
I
1. Програми часткової компенсації непрямих податків можуть дозволяти звільнення від сплати, зменшення або відстрочку кумулятивних непрямих податків попередньої стадії, які стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи). Таким самим чином програми повернення можуть дозволяти зменшення або повернення імпортних зборів, які стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару (з нормальною поправкою на відходи).
2. У пунктах h) та i) Наочного переліку експортних субсидій у Додатку I до цієї Угоди міститься посилання на термін "матеріали, що споживаються у виробництві експортного товару". Відповідно до пункту h) програми часткової компенсації непрямих податків можуть являти собою експортну субсидію у тій мірі, у якій вони призводять до звільнення від сплати, зменшення або відстрочки кумулятивних непрямих податків попередньої стадії понад суму таких податків, які реально стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару. Відповідно до пункту i) програми повернення імпортних зборів можуть являти собою експортну субсидію у тій мірі, у якій вони призводять до зменшення або повернення імпортних зборів понад суму таких зборів, які реально стягуються з матеріалів, що споживаються у виробництві експортного товару. Обидва пункти передбачають, що у висновках щодо споживання матеріалів у виробництві експортного товару повинна робитися нормальна поправка на відходи. Пункт i) також передбачає заміщення імпортних матеріалів, де це необхідно.
II
При вивченні питання споживання матеріалів у виробництві експортного товару, як частини розслідування з компенсаційних мит відповідно до цієї Угоди, органи розслідування повинні виходи з таких принципів:
1. Коли стверджується, що нібито шляхом програми часткової компенсації непрямих податків або програми повернення імпортних зборів надається експортна субсидія завдяки перевищенню обсягів компенсації непрямих податків або обсягів повернення зборів, що їх стягнено з матеріалів, які споживаються у виробництві експортного товару, органи розслідування повинні спершу визначити, чи має і чи застосовує уряд експортуючого члена систему або процедуру для підтвердження того, які матеріали споживаються у виробництві експортного товару і у якій кількості. Якщо буде визначено, що така система або процедура застосовується, то органи розслідування повинні вивчити цю систему або процедуру з тим, щоб виявити, чи вона є обгрунтованою, ефективною для досягнення цієї мети, і заснованою на загальновизнаній комерційній практиці у країні експорту. Органи розслідування можуть визначити за необхідне провести відповідно до пункту 6 статті 12 певні практичні перевірки з метою підтвердження коректності інформації і підтвердження того, що така система або процедура застосовується ефективно.
2. У разі, коли така процедура відсутня, є необгрунтованою, або встановлена і вважається обгрунтованою, але не застосовується або застосовується неефективно, експортуючий член СОТ повинен провести подальше вивчення фактичних витрат на матеріали для визначення того, чи мало місце перевищення виплат. Якщо органи розслідування вважатимуть це за необхідне, подальше вивчення проводитиметься відповідно до пункту 1.
3. Органи розслідування повинні розглядати матеріали як такі, що фізично входять до товару, який виробляється, якщо такі товари використовуються у виробничому процесі і є фізично присутніми у експортованому товарі. Члени відзначають, що матеріал не обов'язково повинен бути присутнім у кінцевому товарі у тій формі, у якій він поступає до виробничого процесу.
4. При визначенні кількості окремого матеріалу, що використовується у виробництві експортного товару, повинна братися до уваги "нормальна поправка на відходи", а такі відходи повинні розглядатися як спожиті у виробництві експортного товару. Термін "відходи" стосується до тієї частки певного матеріалу, яка не виконує самостійної функції у виробничому процесі, не споживається у виробництві експортного товару (зокрема, з причин неефективності такого використання), а також не відновлюється, не використовується і не продається тим самим виробником.
5. При визначенні органами розслідування того, чи є заявлена поправка на відходи "нормальною", вони повинні зважати на виробничий процес, середній досвід галузі в країні експорту, а також інші технічні показники, які є необхідними. Орган розслідування повинен мати на увазі, що важливим є визначення того, чи органи влади експортуючого члена СОТ коректно розрахували обсяг відходів, коли такий обсяг підлягає включенню до часткової компенсації або зменшення податків або мит.
Додаток III
ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМ ПОВЕРНЕННЯ ІМПОРТНИХ ЗБОРІВ ЯК ЕКСПОРТНИХ СУБСИДІЙ
I
Системи повернення імпортних зборів можуть дозволяти відшкодування або повернення імпортних зборів з матеріалів, які споживаються у виробничому процесі іншого товару, і у випадках, коли експорт цього останнього товару містить вітчизняні матеріали, які мають такі самі якість і характеристики, що й імпортні матеріали, що вони їх заміщують. Відповідно до пункту i) Наочного переліку експортних субсидій (Додаток I) системи повернення імпортних зборів при заміщенні імпортних матеріалів вітчизняними можуть являти собою експортну субсидію у тій мірі, у якій вони призводять до надмірного повернення імпортних зборів, які було початково стягнуто з матеріалів, для яких вимагається повернення імпортних зборів.
II
При вивченні будь-якої системи повернення імпортних зборів при заміщенні імпортних матеріалів як частини розслідування з компенсаційних мит відповідно до цієї Угоди, органи розслідування повинні виходи з таких принципів:
1. У пункті i) Наочного переліку зазначено, що матеріали з вітчизняного ринку можуть заміщувати імпортні матеріали при виробництві товару на експорт, за умови, що такі матеріали дорівнюють у кількості заміщуваним імпортним матеріалам і мають такі самі якість і характеристики. Важливою є наявність системи або процедури перевірки, оскільки вона дозволяє урядові експортуючого члена СОТ підтвердити і довести, що кількість матеріалів, для яких вимагається повернення імпортних зборів, не перевищує кількість подібних товарів, що експортуються, у якій би то не було формі, і що надмірного повернення імпортних зборів, які було початково стягнуто з матеріалів, для яких вимагається їх повернення, немає.
2. У випадку, коли стверджується, що в результаті дії системи повернення імпортних зборів надається субсидія, органи розслідування повинні спершу визначити, чи має і чи застосовує уряд експортуючого члена систему або процедуру перевірки. Якщо буде визначено, що така система або процедура застосовується, то органи розслідування повинні вивчити ці процедури перевірки, щоб виявити, чи вони є обгрунтованими, ефективними для досягнення цієї мети, і заснованими на загальновизнаній комерційній практиці у країні експорту. У тому разі, якщо буде виявлено, що такі процедури відповідають цим вимогам і застосовуються ефективно, вважатиметься, що субсидії не надається. Органи розслідування можуть визначити за необхідне провести відповідно до пункту 6 статті 12 певні практичні перевірки з метою підтвердження коректності інформації і підтвердження того, що процедури перевірки застосовуються ефективно.
3. У разі, коли такі процедури перевірки відсутні, є необгрунтованими, або встановлені і вважаються обгрунтованими, але не застосовуються або застосовуються неефективно, можливою є наявність субсидії. У таких випадках експортуючий член СОТ повинен провести подальше вивчення, яке грунтується на реальних господарських операціях, для визначення того, чи мало місце перевищення виплат. Якщо органи розслідування вважатимуть це за необхідне, подальше вивчення проводитиметься відповідно до пункту 2.
4. Наявність положення про повернення імпортних зборів при заміщенні імпортних матеріалів, відповідно до якого експортерам дозволяється обирати конкретні імпортні поставки, по яким вони вимагають повернення імпортних зборів, само по собі не повинно вважатися як надання субсидії.
5. Вважатиметься, що повернення імпортних зборів перевищено у розумінні пункту i), якщо уряди виплачують відсотки на будь-які грошові кошти, які відшкодовуються ними за їхніми програмами повернення імпортних зборів, при цьому перевищенням вважається сума відсотків, яку фактично виплачено або яка підлягає виплаті.
Додаток IV
РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОГО ОБСЯГУ СУБСИДУВАННЯ ВІД ВАРТОСТІ ТОВАРУ (ПУНКТ 1 (a) СТАТТІ 6) [62]
1. Будь-який розрахунок суми субсидії для цілей пункту 1 "a" статті 6 повинен бути виражений у видатках уряду, що надає субсидію.
2. За винятком випадків, передбачених пунктами 3 - 5, при визначенні того, чи загальний рівень субсидування перевищує 5 відсотків вартості товару, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу, здійсненого фірмою-отримувачем [63] за останній період у 12 місяців, за який наявні дані про продаж і який передує періоду надання субсидії. [64]
3. У випадках, коли субсидію пов'язано з виробництвом або продажем певного товару, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу цього товару, здійсненого фірмою-отримувачем за останній період у 12 місяців, за який наявні дані про продаж і який передує періоду надання субсидії.
4. У будь-якому разі, коли фірма-отримувач знаходиться на початковому етапі становлення, вважатиметься, що серйозна шкода присутня тоді, коли загальний рівень субсидування перевищує 15 відсотків від загальної суми інвестованих коштів. Для цілей цього пункту, початковий етап становлення не повинен виходити за рамки першого року виробництва. [65]
5. У випадку, якщо фірма-отримувач розташована у країні з інфляційною економікою, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу (або вартість продажу відповідного товару, якщо субсидію прив'язано до його продажу), здійсненого фірмою-отримувачем за попередній календарний рік, індексованого на рівень інфляції за 12 місяців, що передують місяцю, у який було надано субсидію.
6. При визначенні загального рівня субсидування за певний рік субсидії, що надавалися за різними програмами і різними органами на території члена СОТ, повинні сумуватися.
7. Субсидії, що надавалися до набрання чинності Угодою СОТ, вигоди від яких стосуються майбутнього виробництва, повинні включатися до загального рівня субсидування.
8. Субсидії, що не дають підстави для вжиття заходів, відповідно до положень цієї Угоди, при розрахунку обсягу субсидії для цілей пункту 1 "a" статті 6 не включаються.
Додаток V
ПРОЦЕДУРИ ЩОДО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ СТОСОВНО СЕРЙОЗНОЇ ШКОДИ
1. Кожний член СОТ повинен співробітничати в наданні доказів, які розглядаються спеціальною групою експертів у ході процедур згідно з пунктами 4 і 6 статті 7. Сторони спору та будь-яка третя заінтересована країна-член СОТ відразу після звернення до положень пункту 4 статті 7 повинні повідомити ДСБ про організацію, відповідальну за застосування цього положення на їхній території, а також про процедури, які використовуватимуться для виконання запитів на інформацію.
2. У випадках, коли справи передаються до ДСБ відповідно до пункту 4 статті 7, ДСБ повинен за вимогою порушити процедуру з отримання такої інформації від уряду члена СОТ, що надає субсидію, яка є необхідною для встановлення факту субсидування та його обсягу, загальної вартості продажу, здійсненого субсидованими фірмами, а також інформації, необхідної для того, щоб проаналізувати несприятливі наслідки, які викликано імпортом субсидованого товару. [66] Цей процес може включати за мірою необхідності надання запитів урядові члена СОТ, що надає субсидію, і урядові члена СОТ, що звертається зі скаргою, з метою збору інформації, а також прояснення і уточнення інформації, яку мають сторони спору завдяки процедурам повідомлення, передбаченим у Частині VII. [67]
3. У випадку виникнення наслідків для ринків третьої країни сторона спору може зібрати інформацію (у тому числі шляхом надання запитів урядові третьої країни-члена СОТ) яка є необхідною для аналізу несприятливих наслідків і яку іншим розумним чином неможливо отримати від члена СОТ, що звертається зі скаргою, або члена СОТ, що надає субсидію. Цю вимогу необхідно застосовувати таким чином, щоб надто не обтяжувати третю країну-члена. Зокрема, така країна-член не зобов'язана робити аналіз ринку або цін спеціально для цих цілей. Інформація, яку необхідно надавати, - це інформація, яка вже є в наявності, або може бути швидко отримана цим членом (наприклад, останні статистичні дані, які вже було зібрано відповідними статистичними службами, але ще не було опубліковано, митні дані стосовно імпорту та задекларованих вартостей відповідних товарів тощо). Проте, якщо сторона спору вдається до аналізу ринку за свій власний кошт, органи влади третьої країни-члена повинні сприяти у виконанні цього завдання особі або фірмі, що здійснює такий аналіз, і такій фірмі повинен надаватися доступ до всієї інформації, яка зазвичай не зберігається урядом у конфіденційності.
4. ДСБ призначає представника, що виконує функцію сприяння у процесі збору інформації. Єдиною метою діяльності представника є забезпечення вчасного отримання інформації, яка є необхідною для сприяння у оперативності подальшого багатостороннього розгляду спору. Зокрема, представник може пропонувати шляхи найбільш ефективного подання запитів на необхідну інформацію, а також сприяти співробітництву сторін.
5. Процес збору інформації, описаний у пунктах 2 - 4, повинен бути завершений протягом 60 днів з того дня, коли справу було передано до ДСБ відповідно до пункту 4 статті 7. Інформація, отримана у цьому процесі, повинна подаватися до спеціальної групи експертів, заснованої ДСБ відповідно до положень Частини X. Ця інформація повинна включати, inter alia , дані стосовно суми субсидії, про яку йдеться (і за можливістю вартість загального продажу, здійсненого субсидованими фірмами), ціни на субсидований товар, ціни на несубсидований товар, ціни інших постачальників на ринку, зміни у пропозиції субсидованого товару на відповідному ринку, а також зміну часток ринку. Вона також повинна включати спростовуючі докази, а також таку додаткову інформацію, яку спеціальна група експертів вважатиме за необхідну у ході винесення своїх висновків.
6. Якщо член СОТ, що надає субсидію, та (або) третя країна-член СОТ не беруть участі в співробітництві зі збору інформації, член СОТ, що звертається зі скаргою, подає свою справу про завдання серйозної шкоди, що грунтується на доказах, йому доступних, разом з фактами і обставинами відмови в співробітництві з боку члена СОТ, що надає субсидію, та (або) третьої країни-члена СОТ. Якщо інформацію не було отримано через відмову в співробітництві з боку члена СОТ, що надає субсидію, та (або) третьої країни-члена СОТ, спеціальна група може винести висновки, грунтуючись через необхідність на всій іншій доступній інформації.
7. При винесенні визначення спеціальна група експертів повинна робити несприятливі висновки з фактів відмови в співробітництві з боку будь-якої сторони, що причетна до процесу збору інформації.
8. При винесенні визначення щодо використання наявної інформації або винесенні несприятливих висновків, спеціальна група експертів повинна брати до уваги поради представника ДСБ, якого призначено відповідно до пункту 4, щодо доцільності будь-яких запитів про інформацію та зусиль, які здійснили сторони для того, щоб задовільнити ці запити у дусі співробітництва і оперативним чином.
9. Ніщо у процесі збору інформації не обмежує можливості спеціальної групи експертів вимагати такої додаткової інформації, яку вона вважає важливою для належного розв'язання спору, і яка не вимагалася або не надавалася належним чином у процесі збору інформації. Проте за звичайних обставин спеціальна група експертів не повинна вимагати додаткової інформації для винесення висновків тоді, коли така інформація підтримувала б позицію однієї із сторін, а відсутність такої інформації є результатом необгрунтованої відмови в співробітництві в процесі збору інформації з боку цієї сторони.
Додаток VI
ПРОЦЕДУРИ РОЗСЛІДУВАННЯ НА МІСЦІ ВІДПОВІДНО ДО ПУНКТУ 6 СТАТТІ 12
1. Після порушення розслідування органи влади експортуючого члена СОТ та фірми, про яких відомо, що вони причетні до цієї справи, повинні інформуватися про намір провести розслідування на місці.
2. Якщо за виняткових обставин є намір включити неурядових експертів до групи розслідування, такі фірми і органи влади експортуючого члена СОТ також повинні бути поінформовані. Такі неурядові експерти повинні підлягати санкціям за порушення вимог щодо конфіденційності.
3. Нормальною практикою повинно бути отримання прямої згоди відповідних фірм у країні експортуючого члена СОТ перед остаточним призначенням їх відвідання.
4. Як тільки отримано згоду відповідних фірм, органи розслідування повинні повідомити органам влади експортуючого члена СОТ назви та адреси фірм, які буде відвідано, та погоджені дати відвідання.
5. Таким фірмам перед відвіданням повинно надаватися завчасне повідомлення.
6. Відвідання з метою пояснення анкет повинні здійснюватися лише на запит фірми-експортера. У випадку отримання такої вимоги органи розслідування можуть надати себе у розпорядження фірми; таке відвідання може бути здійснено лише, якщо a) органи влади імпортуючого члена СОТ повідомлять представників уряду такого члена СОТ і b) останній не заперечуватиме проти відвідання.
7. Оскільки основною метою розслідування на місці є перевірка наданої інформації та отримання додаткових відомостей, воно повинно проводитися після отримання відповідей, якщо тільки фірма не погодиться на протилежне, а уряд експортуючого члена СОТ буде поінформований органами розслідування про заплановане відвідання і не заперечуватиме проти нього; крім того, нормальною практикою повинно бути повідомлення відповідних фірм перед відвіданням про загальний характер інформації, що підлягає перевірці, та про додаткову інформацію, яку необхідно надати; проте це не виключає запитів на місці про надання додаткових відомостей у світлі отриманої інформації.
8. Відповіді на запити або запитання від органів влади або фірм експортуючого члена СОТ, які є суттєвими для успішного проведення розслідування на місці, повинні за можливістю надаватися до того, як відбудеться відвідання.
Додаток VII
КРАЇНИ-ЧЛЕНИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ, ЯКІ ЗАЗНАЧЕНО У ПУНКТІ 2 "A" СТАТТІ 27
Країнами-членами, що розвиваються, які не підпадають під дію положень пункту 1 "a" статті 3 відповідно до умов пункту 2 "a" статті 27, є:
a) Найменш розвинені країни, визначені як такі Організацією Об'єднаних Націй, які є членами СОТ.
b) Кожна з нижченаведених країн, що розвиваються, які є членами СОТ, підпадатиме під дію положень, які застосовуються до інших країн-членів СОТ, що розвиваються, відповідно до пункту 2b) статті 27, коли показник ВНП на душу населення досягатиме 1000 доларів США за рік [68] : Болівія, Камерун, Конго, Кот-д'Івуар, Домініканська Республіка, Єгипет, Гана, Гватемала, Гайана, Індія, Індонезія, Кенія, Марокко, Нікарагуа, Нігерія, Пакістан, Філіппіни, Сенегал, Шрі-Ланка та Зімбабве.
__________
[1] Відповідно до положень статті XVI ГАТТ 1994 (Примітка до статті XVI) і положень Додатків I - III цієї Угоди звільнення експортованого товару від мит або податків, якими обкладається подібний товар, коли він призначений для внутрішнього споживання, або зменшення таких мит або податків у обсягах, що не перевищують нарахованої суми, не вважаються субсидією.
[2] Об'єктивні критерії та умови у тому значенні, у якому цей термін використовується в цій Угоді, означають критерії та умови, які є нейтральними, не надають переваги одним підприємствам над іншими і є економічними за характером і горизонтальними за застосуванням, як, наприклад, кількість працівників або обсяг підприємства.
[3] Стосовно цього, зокрема, повинна братися до уваги інформація про частоту, з якою відмовляють у зверненнях за субсидією чи задовільняють такі звернення, а також причини прийняття таких рішень.
[4] Ця норма виконується при наявності факту, що надання субсидії, хоч воно законодавчо і не обумовлено показниками експорту, насправді є прив'язаним до фактичного або очікуваного обсягу експорту або доходів від нього. Лише той факт, що субсидія надається підприємствам, що займаються експортом, не може бути підставою для того, щоб вважати її експортною субсидією у розумінні цього положення.
[5] Заходи, зазначені у Додатку I як такі, що не створюють експортних субсидій, не забороняються цим або будь-яким іншим положенням цієї Угоди.
[6] Будь-який з періодів часу, зазначений у цій статті, може бути продовжений за взаємною домовленістю.
[7] Яка засновується відповідно до статті 24.
[8] Якщо протягом цього терміну засідання ДСБ не призначено, то таке засідання повинно бути проведено спеціально для цієї цілі.
[9] Вважається, що цей вислів не дозволяє ужиття непропорційних контрзаходів у контексті того, що субсидії, про які йдеться у цих положеннях, заборонено.
[10] Вважається, що цей вислів не дозволяє ужиття непропорційних контрзаходів у контексті того, що субсидії, про які йдеться у цих положеннях, заборонено.
[11] Термін "завдання шкоди галузі вітчизняного виробництва" використовується тут у тому самому значенні, що й у Частині V.
[12] Термін "анулювання або заподіювання шкоди" використовується у цій Угоді у тому самому значенні, що й у відповідних положеннях ГАТТ 1994, а наявність такого анулювання або заподіювання шкоди визначається відповідно до практики застосування цих положень.
[13] Термін "завдання серйозної шкоди інтересам іншого члена" використовується у цій Угоді у тому самому значенні, що й у пункті 1 статті XVI ГАТТ 1994, і включає загрозу завдання серйозної шкоди.
[14] Загальний обсяг субсидування від вартості товару розраховується відповідно до положень Додатку IV.
[15] Оскільки очікується, що цивільна авіатехніка підлягатиме дії спеціальних багатосторонніх правил, максимальний поріг, зазначений у цьому підпункті, не поширюватиметься на цивільну авіатехніку.
[16] члени СОТ визнають, що у тих випадках, коли фінансування програми цивільної авіатехніки, основане на платежах роялті, не окупається цілком через те, що обсяги реального продажу є нижчими за прогнозовані обсяги продажу, це само по собі не становить серйозної шкоди для цілей цього підпункту.
[17] Якщо до торгівлі цими товарами не застосовуються інші спеціальні правила, погоджені на багатосторонній основі.
[18] Той факт, що у цьому пункті зазначаються деякі обставини, сам по собі не надає їм будь-якого правового статусу ні в розумінні ГАТТ 1994, ні цієї Угоди. Ці обставини не повинні бути ізольованими, поодинокими або у будь-якому іншому відношенні незначними.
[19] У тому разі, якщо вимога стосується субсидії, яка вважається як така, що спричинила серйозну шкоду у розумінні пункту 1 статті 6, наявні докази серйозної шкоди можуть обмежуватися наявними доказами щодо виконання умов пункту 1 статті 6.
[20] Будь-який з періодів часу, зазначений у цій статті, може бути продовжений за взаємною домовленістю.
[21] Якщо протягом цього терміну засідання ДСБ не призначено, то таке засідання повинно бути проведено спеціально для цієї цілі.
[22] Якщо протягом цього терміну засідання ДСБ не призначено, то таке засідання повинно бути проведено спеціально для цієї цілі.
[23] Визнається, що члени СОТ в різних цілях широко надають урядову допомогу, і що той лише факт, що така допомога може не підпадати під визначення субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів, відповідно до положень цієї статті, сам по собі не обмежує можливість членів надавати таку допомогу.
[24] Оскільки очікується, що цивільна авіатехніка підлягатиме дії спеціальних багатосторонніх правил, положення цього підпункту на неї не поширюються.
[25] Не пізніше, ніж через 18 місяців після набрання чинності Угодою СОТ, Комітет з субсидій і компенсаційних заходів, передбачений у статті 24 (який у цій Угоді іменується Комітет), повинен розглянути дію положень підпункту 2 "a" з метою внесення всіх необхідних змін для удосконалення дії цих положень. При розгляді можливого внесення змін Комітет повинен ретельно переглянути визначення понять, передбачених цим підпунктом, з погляду досвіду членів щодо проведення дослідницьких програм і роботи у інших відповідних міжнародних організаціях.
[26] Положення цієї Угоди не поширюються на фундаментальну науково-дослідницьку діяльність, яку незалежно ведуть вищі учбові заклади або науково-дослідницькі заклади. Термін "фундаментальна науково-дослідницька діяльність" означає розширення загальнонаукових та технічних знань, які не прив'язані до промислових або комерційних цілей.
[27] Допустимі рівні допомоги у вигляді субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів, передбаченої у цьому підпараграфі, встановлюються на основі загальних дозволених витрат, які здійснено протягом ведення окремого проекту.
[28] Термін "промислові досліди" означає сплановані пошукові або ризикові досліди, які орієнтовані на винайдення нових знань і ведуться з тією метою, щоб такі знання можна було використати у розробці нових товарів, виробничих процесів чи послуг, або в значному удосконаленні існуючих товарів, виробничих процесів чи послуг.
[29] Термін "розробки на доконкурентній стадії" означає переведення результатів промислових дослідів у план, креслення або макет нових, модифікованих або удосконалених товарів, виробничих процесів чи послуг, незалежно від того, призначені вони для продажу чи власного використання, зокрема створення першої експериментальної моделі, яка не є придатною для комерційного використання. Вони можуть також включати концептуальні формулювання та розробку альтернативних товарів, виробничих процесів чи послуг і початкових демонстраційних або експериментальних проектів за умови, що ці самі проекти не можуть бути пристосовані або використані для промислового або комерційного застосування. Вони не включають регулярні або періодичні зміни існуючих товарів, виробничих ліній, виробничих процесів, послуг та інші операції, здійснювані на постійній основі, навіть якщо такі зміни і можуть являти собою удосконалення.
[30] У випадку програм, що поєднують промислові досліди і розробки на доконкурентній стадії, допустимий рівень допомоги у вигляді субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів, не повинен перевищувати середній арифметичний показник допустимих рівнів допомоги для цих двох категорій, який розраховується на основі всіх дозволених витрат, передбачених у пунктах i) - v) цього підпункту.
[31] Термін "в рамках загального регіонального розвитку" означає, що регіональні програми надання субсидій є частиною погодженої і загальнозастосовуваної політики регіонального розвитку, а також що субсидії на регіональний розвиток не надаються у ізольованих географічних точках, які не мають, або практично не мають, впливу на розвиток регіону.
[32] Термін "нейтральні і об'єктивні критерії" означає критерії, які не надають переваги іншим регіонам у мірі, більшій, ніж це необхідно для усунення або зменшення нерівностей між регіонами в рамках політики регіонального розвитку. У цьому відношенні програми надання регіональних субсидій повинні, зокрема, передбачати максимальні розміри допомоги, яку може бути надано на кожний субсидований проект. Такі максимальні розміри повинні бути диференційовані залежно від ступеня розвитку регіонів, яким надається допомога, і повинні виражатися у термінах інвестиційних витрат або витрат на створення робочих місць. В межах цих максимальних розмірів допомога повинна розподілятися досить широко і рівномірно для того, щоб уникнути переважного використання субсидії певними підприємствами або надання їм субсидій у непропорційно великих обсягах, як це передбачено у статті 2.
[33] Термін "наявні потужності" означає потужності, які на момент введення нових вимог щодо охорони довколишнього середовища перебувають у експлуатації принаймні два роки.
[34] Визнається, що ніщо у цьому положенні про повідомлення не вимагає надання конфіденційної інформації, у тому числі конфіденційної ділової інформації.
[35] Положення Частин II і III можуть застосовуватися паралельно з положеннями Частини V; проте стосовно наслідків конкретної субсидії на вітчизняному ринку члена СОТ, що імпортує, дозволяється лише одна форма компенсації (або компенсаційне мито, якщо дотримуються вимоги Частини V, або контрзахід відповідно до статей 4 і 7). Положення Частин III і V не застосовуються стосовно заходів, які відповідно до Частини IV вважаються такими, що не дають підстави для ужиття заходів. Проте заходи, зазначені у пункті 1 "а" статті 8, можуть піддаватися розслідуванню з метою визначення того, чи є вони адресними у розумінні статті 2. Крім того, у разі надання субсидії, зазначеної у пункті 2 статті 8, яка надається за програмою, про яку не було повідомлено згідно з пунктом 3 статті 8, положення Частин III і IV можуть застосовуватися, але субсидія вважатиметься як така, що не дає підстави для ужиття заходів, якщо буде встановлено, що вона відповідає нормам, викладеним у пункті 2 статті 8.
[36] Під терміном "компенсаційне мито" розуміється особливе мито, що стягується для нейтралізації субсидії, яка надається прямо чи непрямо після виготовлення, виробництва або експорту будь-якого товару, як це передбачено у пункті 3 статті VI ГАТТ 1994.
[37] Термін "яке порушується" при його використанні у цій Угоді означає процедурні дії, за допомогою яких член СОТ офіційно починає розслідування відповідно до статті 11.
[38] У випадку комплексних галузей виробництва, які нараховують надзвичайно велику кількість виробників, органи влади можуть визначати підтримку або незгоду шляхом використання статистично коректних вибіркових методів.
[39] членам СОТ відомо, що на території деяких членів подавати або підтримувати звернення про розслідування згідно з пунктом 1 можуть працівники вітчизняних виробників подібного товару або представники цих працівників.
[40] Як загальне правило, гранична дата для експортерів відраховується від дня отримання анкети, яка для цих цілей вважатиметься отриманою через тиждень після того, як її було відправлено респонденту або передано відповідному дипломатичному представнику експортуючого члена СОТ, або ж, у разі окремої митної території, яка є членом СОТ, - офіційному представнику експортуючої території.
[41] Розуміється, що у випадках, коли кількість експортерів занадто велика, повний текст звернення повинен надаватися тільки органам влади експортуючого члена СОТ або відповідному торгівельному об'єднанню, які потім повинні передати копії заінтересованим експортерам.
[42] членам СОТ відомо, що на території деяких членів може вимагатися розкриття інформації у стислому вигляді в порядку, який передбачає її захист.
[43] члени СОТ згодні з тим, що прохання про конфіденційність не повинно відхилятися самовільно. Члени також згодні з тим, що орган розслідування може подати прохання про звільнення від статусу конфіденційної лише стосовно інформації, що стосується розслідування.
[44] Відповідно до положень цього пункту зокрема важливо, щоб жодних визначень стверджувального характеру, ані попередніх, ані остаточних, не робилося без надання розумної можливості для проведення консультацій. Такі консультації можуть бути основою для процедурних дій відповідно до положень Частин II, III або X.
[45] Якщо не передбачено інше, за цією Угодою "шкода" означає завдання суттєвої шкоди галузі вітчизняного виробництва, загрозу завдання суттєвої шкоди галузі вітчизняного виробництва або суттєву затримку у становленні такої галузі, і тлумачиться відповідно до положень цієї статті.
[46] У цій Угоді термін "подібний товар" ( "like product" , "produit similaire", "подібний товар") тлумачиться як товар, який є ідентичним, тобто подібним у всіх відношеннях до товару, що розглядається, або, за відсутності такого товару, інший товар, який хоч і не є подібним у всіх відношеннях, має характеристики, що близько походять на характеристики товару, що розглядається.
[47] Як це передбачено у пунктах 2 і 4.
[48] Для цілей цього пункту виробники вважаються пов'язаними з експортерами або імпортерами тільки, якщо: a) один з них прямо чи непрямо контролює іншого; b) обидва з них прямо чи непрямо контролюються третьою особою; або c) вони разом прямо чи непрямо контролюють третю особу, за умови, що є підстави вважати або підозрювати, що наслідками такого зв'язку є такими, що він примушує такого виробника поводитися інакше, аніж інші виробники, які не перебувають у такому зв'язку. Для цілей цього пункту вважатиметься, що один суб'єкт контролює іншого тоді, коли перший може юридично або фактично обмежувати або спрямовувати діяльність останнього.
[49] Слово "може" не повинно тлумачитися як таке, що дозволяє одночасне продовження процедур і виконання зобов'язань, за винятком випадків, передбачених у пункті 4.
[50] Для цілей цього пункту термін "вітчизняні заінтересовані сторони" включає споживачів і промислових користувачів імпортованого товару, проти якого порушено розслідування.
[51] При використанні у цій Угоді термін "стягувати" означає остаточне законне накладення або отримання мита або податку.
[52] Якщо накладення компенсаційного мита має зворотну силу, той факт, що в ході останнього розслідування з цього приводу було визначено, що мито не повинно стягуватися, сам по собі не вимагатиме від органів влади припинити застосування остаточного мита.
[53] У тих випадках, коли органи влади надають інформацію та пояснення відповідно до положень цієї статті у окремому звіті, вони повинні забезпечити доступність такого звіту для громадськості.
[54] Комітет повинен заснувати Робочу групу для перегляду змісту і форми анкети, яку наведено у BISD 9S/193-194.
[55] Для тих країн-членів, що розвиваються, які не надають експортних субсидій на момент набрання чинності Угодою СОТ, цей пункт застосовується на основі рівня субсидій, що надавалися у 1986 р.
[56] Цей пункт не має на меті виключення дій за іншими відповідними положеннями ГАТТ 1994, коли вони є необхідними.
[57] Термін "доступні комерційні умови" означає, що вибір між вітчизняними та імпортованими товарами не обмежено і залежить лише від комерційних міркувань.
[58] Для цілей цієї Угоди:
Термін "прямі податки" означає податки на заробітну платню, прибуток, процентні виплати, ренту, роялті та всі інші форми доходу, а також податки на нерухоме майно;
Термін "імпортні збори" означає тарифи, мита, а також інші фіскальні збори, які більше ніде не перелічено у цій примітці, що стягуються з імпорту;
Термін "непрямі податки" означає податки з продажу, акцизи, податки на оборот, додану вартість, франчайзинг, гербові збори, податки на переказ коштів, на товарно-матеріальні запаси і устаткування, прикордонні збори, а також всі інші податки, які не включено до прямих податків та імпортних зборів;
Податки "попередньої стадії" - це податки, що стягуються з товарів та послуг, які прямо чи непрямо використовуються у виробництві цього товару;
"Кумулятивні" непрямі податки - це багатостадійні податки, які стягуються тоді, коли немає механізму подальшого кредитування податку, якщо товари або послуги, що підлягають оподаткуванню на одній стадії виробництва, використовуються на наступній стадії виробництва;
"Зменшення" податків включає повне або часткове відшкодування податків;
"Зменшення або повернення" включає повне або часткове звільнення або відстрочку від імпортних зборів.
[59] члени визнають, що відстрочка не обов'язково повинна прирівнюватися до експортної субсидії, наприклад, у тих випадках, коли стягуються відповідні процентні виплати. Члени підтверджують той принцип, що для податкових цілей у якості цін на товари у господарських операціях між експортуючими підприємствами та іноземними покупцями, що знаходяться під контролем таких членів або під таким самим контролем, повинні використовуватися ціни, які б призначалися між незалежними одне від одного підприємствами. Будь-який член СОТ може привернути увагу іншого члена до адміністративної та іншої практики, яка може суперечити цьому принципові і яка призводить до значної економії на прямих податках при експортних операціях. За таких обставин члени повинні зазвичай намагатися розв'язати ці суперечності, використовуючи механізм існуючих двосторонніх угод або інші спеціальні міжнародні механізми, без обмеження прав і обов'язків членів за ГАТТ 1994, у тому числі права на консультацію, яке передбачено у попередньому реченні.
Пункт (e) не має на меті обмеження можливості членів застосовувати заходи щодо уникнення подвійного оподаткування доходів з іноземних джерел, які отримують його підприємства або підприємства іншого члена.
[60] Пункт h) не застосовується до систем податку на додану вартість і прикордонних податкових зборів; питання надмірного зменшення податку на додану вартість регулюються виключно пунктом g).
[61] Матеріалами, що споживаються у виробничому процесі, є матеріали, що фізично входять до товару, що виробляється, енергія, паливо та нафта, що використовуються у виробничому процесі, а також каталізатори, які споживаються у ході їхнього використання для отримання експортного товару.
[62] За мірою необхідності члени СОТ повинні досягти домовленості щодо справ, які не передбачено у цьому Додатку або які потребують подальшого вияснення для цілей пункту 1 "a" статті 6.
[63] Фірмою-отримувачем є фірма, що знаходиться на території члена СОТ, який надає субсидію.
[64] У випадку субсидій, пов'язаних з податками, вартість товару розраховується як загальна вартість продажу, здійсненого фірмою-отримувачем за фінансовий рік, у якому було надано таку субсидію.
[65] Початковий етап становлення включає випадки, коли вже взято фінансові зобов'язання на розробку товарів або спорудження потужностей для виробництва товарів, на які надається субсидія, але виробництво ще не почалося.
[66] У тих випадках, коли необхідно довести наявність серйозної шкоди.
[67] У процесі збору інформації, здійснюваному ДСБ, повинна враховуватися необхідність захисту інформації, яка за своїм характером є конфіденційною, або яка надається на конфіденційній основі будь-яким членом СОТ, що бере участь у такому процесі.
[68] Включення країн-членів СОТ, що розвиваються, до списку у пункті "b" грунтується на останніх даних Світового банку про показник ВНП на душу населення.