Ст. 2

Чинна редакція від 15.04.1994

Адресність

2.1 Для встановлення того, чи є субсидія, як її визначено у пункті 1 статті 1, адресною субсидією для підприємства або галузі виробництва, або групи підприємств або галузей (які у цій Угоді іменуються певні підприємства) у межах юрисдикції органу, що надає таку субсидію, застосовуються такі принципи:

a) Коли орган, що надає субсидію, або законодавство, відповідно до якого діє такий орган, прямо обмежує доступ до субсидії лише колом певних підприємств, така субсидія вважається адресною;

b) Коли орган, що надає субсидію, або законодавство, відповідно до якого діє такий орган, встановлює об'єктивні критерії або умови [2] , які визначають право на отримання і розмір субсидії, вважається, що субсидія не є адресною, за умови, що право на отримання є автоматичним, і що такі критерії й умови суворо дотримуються. Критерії або умови повинні чітко визначатися у законі, нормативному акті або іншому офіційному документі з тим, щоб їх можна було перевірити.

c) Якщо ж, не зважаючи на видимість відсутності адресності, що випливає з принципів, викладених у підпунктах "a" і "b", усе-таки існують підстави вважати, що субсидія насправді може бути адресною, можуть розглядатися інші фактори. До таких факторів належать: використання програми надання субсидій обмеженим колом певних підприємств, переважне використання програми певними підприємствами, надання субсидій у непропорційно великих обсягах певним підприємствам, а також спосіб, у який було реалізовано упереджений підхід органу, що надає субсидію, при прийнятті рішення про її надання. [3] При застосуванні цього підпункту повинна звертатися увага на ступінь диверсифікації господарської діяльності в межах юрисдикції органа, що надає субсидію, а також тривалість часу, протягом якого діє програма надання субсидій.

2.2 Субсидія, надання якої обмежено колом певних підприємств, які розташовано у певному географічному регіоні, що знаходиться в межах юрисдикції органу, що надає її, є адресною. Розуміється, що введення або зміна загально застосовуваних ставок податків урядовими органами будь-якого рівня, що мають на це право, для цілей цієї Угоди не вважатиметься адресною субсидією.

2.3 Будь-яка субсидія, що підпадає під дію положень статті 3, вважається адресною.

2.4 Будь-який факт визначення адресності субсидії відповідно до положень цієї статті повинен бути чітко обгрунтований на підставі позитивних доказів.

ЧАСТИНА II: ЗАБОРОНЕНІ СУБСИДІЇ