Ст. 16

Чинна редакція від 15.04.1994

Визначення галузі вітчизняного виробництва

16.1 Для цілей цієї Угоди, термін "галузь вітчизняного виробництва" повинен, за винятком випадків, передбачених у пункті 2, тлумачитися як такий, що стосується сукупності вітчизняних виробників подібних товарів або тих з них, сукупний обсяг виробництва яких становить основну частину загального обсягу виробництва таких товарів, за винятком випадків, коли виробники пов'язані [48] з експортерами або імпортерами, або самі є імпортерами нібито субсидованого товару або подібного товару з інших країн - в таких випадках термін "галузь вітчизняного виробництва" може тлумачитися як такий, що стосується решти таких виробників.

16.2 За виняткових обставин територію члена СОТ може бути стосовно цього виробництва розділено на два чи більше конкурентних ринки, а виробники на кожному з ринків можуть вважатися за окрему галузь виробництва, якщо a) виробники на такому ринку продають весь або майже весь вироблений товар на цьому ринку і b) попит на цьому ринку не задовольняється у скільки-небудь значній мірі виробниками такого товару, які розташовані на іншій частині території члена СОТ. За таких обставин може бути встановлено, що шкода існує навіть і тоді, коли основній частині загальної галузі вітчизняного виробництва не завдано шкоди, за умови, що субсидований імпорт сконцентровано на такому ізольованому ринку, а також що субсидований імпорт завдає шкоди виробникам, що виробляють весь або майже весь товар на цьому ринку.

16.3 Коли галузь вітчизняного виробництва тлумачиться як сукупність виробників у певному районі, тобто ринку, як це визначено у пункті 2, компенсаційні мита повинні стягуватися лише з тих з цих товарів, які поставлено у цей район для кінцевого споживання. Коли законодавство імпортуючого члена СОТ не дозволяє стягнення компенсаційних мит на такій основі, імпортуючий член СОТ може стягувати компенсаційні мита без обмеження, якщо тільки a) експортерам було надано можливість припинити експорт до такого району за зниженими в результаті надання субсидії цінами або надати інших гарантій відповідно до статті 18, проте відповідні гарантії своєчасно ними надано не було, і b) такі мита не можуть стягуватися з товарів конкретних виробників, які здійснюють поставки до цього району.

16.4 У випадку, коли дві чи більше країн досягли відповідно до положень пункту 8(a) статті XXIV ГАТТ 1994 такого рівня інтеграції, що мають характерні ознаки єдиного, об'єднаного ринку, галузь виробництва у всьому районі інтеграції вважатиметься за галузь вітчизняного виробництва, як її визначено у пунктах 1 і 2.

16.5 До цієї статті застосовуються положення пункту 6 статті 15.