Вирішення спорів між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони
1. Будь-який юридичний спір відповідно до положень цієї Угоди, що виникає безпосередньо з приводу інвестицій між однією Договірною Стороною і інвестором іншої Договірної Сторони вирішується дружнім шляхом між ними.
2. Якщо такі спори не можуть бути врегульовані відповідно до положень пункту 1 цієї статті, протягом шести (6) місяців з дати, коли було надіслано до компетентного державного органу Договірної Сторони письмове звернення про врегулювання, яке містить інформацію стосовно предмету спору, будь-яка сторона спору може передати на свій вибір врегулювання спору до:
a) відповідного суду приймаючої Договірної Сторони для прийняття рішення; або
b) Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів, створеного відповідно до Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, вчиненої у Вашингтоні 18 березня 1965 року; або
c) Арбітражного Трибуналу ad hoc .
Після того, як Сторона спору обрала один із вище зазначених шляхів вирішення спору, вона не може обрати інші два шляхи.
3. Арбітражний Трибунал ad hoc , зазначений у пункті 2 (c), утворюється наступним чином:
a) кожна із Сторін у спорі призначає одного арбітра і два призначених таким чином арбітри обирають за взаємною згодою третього арбітра, який повинен бути громадянином третьої країни та виступати в якості Голови Арбітражного Трибуналу. Всі арбітри повинні бути призначені протягом (2) двох місяців з дати повідомлення однією Стороною іншій Стороні про свій намір передати спір до арбітражу.
b) якщо терміни, зазначені в пункті 3 (a), не були дотримані, будь-яка із Сторін, за відсутності будь-якої іншої угоди, запрошує Генерального секретаря чи Заступника Генерального секретаря Постійної палати третейського суду в Гаазі зробити необхідні призначення.
c) Арбітражний Трибунал ad hoc приймає свої рішення більшістю голосів. Ці рішення є остаточними і юридично обов'язковими для Сторін та приймаються у відповідності із положеннями Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року. Ці рішення приймаються у відповідності до та згідно з наступним порядком: по-перше, положень цієї Угоди, по-друге - принципів міжнародного права, і по-третє - законодавства приймаючої Договірної Сторони. Якщо Арбітражний Трибунал не прийме іншого рішення, відповідно до особливих обставини, кожна Сторона в спорі несе витрати на її представництво при арбітражному розгляді; винагороду арбітрів та інші витрати покриваються в рівних частках Сторонами в спорі.
d) Арбітражний Трибунал надає роз'яснення свого рішення, а також надає обґрунтування та підстави прийняття свого рішення на прохання будь-якої із Сторін. Якщо Сторони не домовились про інше, місцем проведення арбітражу є місцезнаходження Постійної палати третейського суду в Гаазі (Нідерланди).
З урахуванням вищевикладеного, Арбітражний Трибунал застосовує Арбітражний регламент Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), 1976.
4. Інвестор має право передати спір на розгляд відповідно до пункту 2 цієї Статті, якщо минуло не більш ніж (5) п'ять років з дати, коли інвестор мав повну змогу дізнатися про виникнення обставин, які спричинили такий спір.