(1) Будь-який спір між кожною з Договірних Сторін та громадянином іншої Договірної Сторони, що стосується інвестицій цього громадянина на території іншої Сторони, вирішуватиметься, по можливості, сторонами спору дружнім шляхом.
(2) Якщо такий спір не може бути врегульований протягом трьох місяців з дати, коли сторона спору запросила дружнього врегулювання, спір буде, на запит зазначеного громадянина, вирішуватися шляхом арбітражу.
(3) У випадку, якщо обидві Договірні Сторони стали членами Конвенції по Врегулюванню інвестиційних спорів між Державою та Громадянами іншої Договірної Сторони від 18 березня 1965 року ( 995_060 ), спори між кожною з Договірних Сторін та громадянином іншої Договірної Сторони згідно з першим параграфом цієї Статті мають подаватися для врегулювання погоджувальною процедурою або арбітражем до Міжнародного Центру по Врегулюванню Інвестиційних Спорів.
(4) У випадку, якщо зазначена Договірна Сторона не є або ще не стала Договірною Державою Конвенції ( 995_060 ), згаданої в параграфі (3), спір може, на вибір зазначеного громадянина, переданий також до:
а) Міжнародного Центру по врегулювання Інвестиційних Спорів, встановленого згідно з Конвенцією ( 995_060 ), про яку йдеться в параграфі (3) в рамках правил, що обумовлюють додатковий механізм для здійснення судочинства секретаріатом Центру (Додаткові Правила Механізму): або
б) міжнародного арбітражу або ad hoc арбітражного суду, що призначається спеціальною угодою або встановлюється відповідно до Арбітражних Правил Комісії Організації Об'єднаних Націй з Права Міжнародної Торгівлі ( 995_059 ). Сторони спору можуть погодитись в письмовій формі змінити ці Правила.
Рішення арбітражу буде остаточним та обов'язковим та набирає чинності згідно з внутрішнім законодавством.
(5) Юридична особа, що має національність однієї Договірної Сторони, та яка до виникнення такого спору була під керуванням громадян іншої Договірної Сторони, для цілей Статті 25 (2) (б) Конвенції, зазначеної в параграфі (3) вище, трактуватиметься як громадянин цієї іншої Договірної Сторони.
(6) Кожна Договірна Сторона при цьому дає свою безумовну згоду щодо представлення спорів до Міжнародного Арбітражу у відповідності до положень цієї Статті.
(7) Ніщо в цій Статті не порушуватиме права сторін спору в будь-який час врегулювати спір між ними дружнім шляхом.