1. Усі спори, що виникають між двома чи більше державами-учасницями або між Судом і державою-учасницею із тлумачення чи застосування цієї Угоди, підлягають урегулюванню за допомогою консультацій, переговорів або іншого погодженого способу врегулювання.
2. Якщо спір не врегульовано відповідно до пункту 1 цієї статті протягом трьох місяців після подання письмового прохання однієї зі сторін спору, він передається на прохання однієї зі сторін в арбітражний суд відповідно до процедури, викладеної в пунктах 3 - 6 цієї статті.
3. Арбітражний суд складається із трьох арбітрів: по одному обирає кожна сторона спору, а третього, який стає головою арбітражного суду, обирають інші два арбітри. Якщо будь-яка зі сторін не призначить арбітра протягом двох місяців після призначення арбітра іншою стороною, таке призначення може бути здійснене Головою Міжнародного Суду на прохання такої іншої сторони. Якщо перші два арбітри протягом двох місяців після їхнього призначення не домовляться стосовно призначення голови арбітражного суду, то будь-яка зі сторін спору може звернутися до Голови Міжнародного Суду з проханням обрати голову.
4. Якщо сторони спору не домовляться про інше, арбітражний суд установлює свою власну процедуру, а витрати несуть сторони спору відповідно до оцінки суду.
5. Арбітражний суд, що приймає рішення більшістю голосів, приймає рішення стосовно спору на основі положень цієї Угоди й застосовних норм міжнародного права. Рішення арбітражного суду є остаточним і обов'язковим для сторін спору.
6. Рішення арбітражного суду повідомляється сторонам спору, Секретарю й Генеральному секретарю.