Привілеї та імунітети, передбачені в статтях 13 і 14 цієї Угоди, надаються представникам держав і міжурядових організацій не в особистих інтересах самих цих осіб, а для забезпечення незалежного виконання їхніх функцій у зв'язку з роботою Асамблеї, її допоміжних органів і Суду. Таким чином, держави-учасниці не тільки мають право, але й зобов'язані відмовитися від привілеїв та імунітетів своїх представників у будь-якому випадку, коли, на думку цих держав або міжурядових організацій, вони перешкодили б відправленню правосуддя, й від них можна відмовитися без шкоди для цілей, для яких ці привілеї та імунітети надаються. Привілеї та імунітети, передбачені в статтях 13 і 14 цієї Угоди, надаються державам, які не є учасницями цієї Угоди, і міжурядовим організаціям за умови, що вони приймають на себе ті самі зобов'язання стосовно відмови.