1. Члени допоміжного персоналу Секретаріату не зобов'язані свідчити з питань, що відносяться до виконання ними своїх службових обов'язків або офіційного листування і підготовки службових документів.
2. Члени допоміжного персоналу Секретаріату, за винятком громадян Договірної Сторони і осіб, які постійно проживають на території відповідної Договірної Сторони:
a) звільняються щодо послуг, наданих ними Секретаріату, від будь-яких зобов'язань щодо одержання дозволів на роботу, передбачених законами і
b) правилами відповідних Договірних Сторін стосовно найму іноземних працівників;
c) звільняються від сплати зборів і податків на заробітну плату, яку вони одержують за послуги, що вони їх надають;
d) звільняються від усіх індивідуальних послуг, від усіх державних службових зобов'язань, а також від військових зобов'язань, пов'язаних з реквізицією, внесками на військові цілі та розквартируванням військ на території відповідних Договірних Сторін.
3. Членам допоміжного персоналу Секретаріату, за винятком громадян приймаючої Договірної Сторони та осіб, що постійно проживають на її території, Уряд приймаючої Договірної Сторони видає, у разі можливості, посвідчення згідно з їхнім статусом. Посвідчення застосовується замість дозволу на проживання.
4. Виконавчий директор має право і зобов'язаний відмовити в імунітеті члену допоміжного персоналу, згаданого у пункті 1 цієї статті, у разі коли на його або її думку імунітет перешкоджає здійсненню правосуддя і від нього можна відмовитися.