1. Кожна Договірна Сторона ставитиметься до суден іншої Договірної Сторони, їхніх екіпажів, пасажирів і вантажів на їх борту так само, як вона ставиться до своїх національних суден, які беруть участь в міжнародних перевезеннях, стосовно:
а) вільного доступу до їхніх територіальних вод і морських портів;
б) стоянки суден в портах і використання портових засобів для навантажувально-розвантажувальних робіт;
в) посадки і висадки пасажирів;
г) отримання послуг, зв'язаних з морським торговим судноплавством, а також комерційними операціями.
2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуватимуться до:
а) діяльності, яка відповідно до внутрішнього законодавства кожної Договірної Сторони резервується для їх власних підприємств і організацій;
б) правил в'їзду і перебування іноземців на території кожної з Договірних Сторін;
в) правил, які обумовлюють обов'язкове лоцманське проводження іноземних суден;
г) портів, що закриті для іноземних суден.