25.1 Будь-яке спірне питання, що стосується Угоди про фінансування та не може бути вирішено впродовж шести місяців шляхом консультацій між сторонами, як зазначено у статті 21 цих Загальних умов, може, на прохання сторін, вирішуватися за допомогою третейського суду.
25.2 В такому випадку, кожна зі сторін повинна призначити третейського суддю впродовж 30 діб з дня подання прохання про арбітражний розгляд суперечки. У випадку неспроможності виконати цю умову, будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити другого третейського суддю. Два призначені арбітри, у свою чергу, впродовж 30 днів повинні призначити третього суддю. Якщо вони цього не можуть зробити, то будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної Палати Третейського Суду (м. Гаага) з проханням призначити третього третейського суддю.
25.3 Якщо третейськими суддями не буде прийняте інше рішення, то для вирішення суперечки має застосовуватися процедура, що визначена в Диспозитивних нормах Постійної Палати Третейського Суду щодо арбітражного розгляду справ, сторонами яких є міжнародні організації та країни. Рішення повинні прийматися впродовж трьох місяців більшістю третейських суддів.
25.4 Кожна зі сторін зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для виконання рішень третейських суддів.
ДОДАТОК II
ДО УГОДИ ПРО ФІНАНСУВАННЯ № 2011/23-466
ТЕХНІЧНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Країна-бенефіціар/
регіон-бенефіціар
Україна
Орган, від якого надійшов запит
Уряд України
Стаття бюджету
Назва
U4.01/11: Вдосконалення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації ядерних об'єктів в Україні
Загальна вартість
9210000 євро (7600000 євро від ЄС, 1610000 євро від Уряду України).
Метод надання допомоги / метод управління
Проектний підхід
Централізоване управління (пряме централізоване управління)
Код ДАК
23064
Сектор
Ядерна безпека
1. ОПИС
Через чверть століття після Чорнобильської катастрофи Україна продовжує боротись із наслідками цієї аварії. Багато відходів, які були поховані у терміновому порядку безпосередньо після аварії, у наступні роки мають бути вилучені, упаковані та поховані у безпечній спосіб. Крім того, під час проведення заходів, що гарантуватимуть безпеку зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС, та виведення з експлуатації 1 - 3 енергоблоків (останній з яких перебував в експлуатації до 2000 року), з'являться нові обсяги відходів.
За допомогою Європейського Союзу та інших сторін вже було досягнуто значного прогресу у створенні необхідної інфраструктури поводження з радіоактивними відходами в рамках чотирьох великомасштабних проектів у зоні відчуження, а саме:
o завершено будівництво промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами; це забезпечує вилучення, пакування та поховання успадкованих відходів;
o у 2011 році планувалось завершити будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів; це забезпечить цементування та поховання дуже значних обсягів рідких відходів на території;
o у 2012 році передбачається завершити будівництво проміжного сховища відпрацьованого палива; це дозволить видалити відпрацьоване паливо з басейнів витримки Чорнобильської АЕС, після чого можна буде розпочати роботи із виведення з експлуатації;
o новий безпечний конфайнмент (частина Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття") забезпечить захисну оболонку для зруйнованого 4-го енергоблоку та дозволить проводити відновлювальні роботи без ризику негативного впливу на навколишнє середовище; проект передбачається завершити у 2014 році.
Незважаючи на ці величезні інвестиції, попереду залишається ще багато роботи. Особливо слід відзначити чотири напрямки діяльності:
o існує потреба у допоміжних спорудах, які б забезпечили максимально ефективне використання цих великомасштабних установок; передусім йдеться про систему мінімізації відходів і зменшення обсягу відходів;
o у ґрунті залишається понад одного мільйона кубічних метрів необроблених радіоактивних відходів, похованих у терміновому порядку після аварії 1986 року; деякі з них мають бути вилучені, перероблені та поховані у безпечний спосіб;
o відходи, утворені внаслідок аварії, дуже важко охарактеризувати з огляду на брак необхідної інформації та надзвичайну неоднорідність цих відходів; потенційно це може обмежити швидкість обробки та видалення відходів, і, як результат, призвести до необхідності розширення обсягу роботи із визначення характеристик та збільшення перероблювальних потужностей;
o з'явиться потреба у створенні глибокого геологічного сховища і, враховуючи, 20 - 30-річний масштаб часу, який можна передбачити для цього проекту, програма має розпочатись у найближчому майбутньому.
Формуванню комплексної національної стратегії управління ядерними відходами в Україні значною мірою сприяв проект ТАСІС U4.03/04 - 1 , за результатами роботи якого було підготовлено Закон України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами". Спираючись на результати роботи, проведеної за двома недавніми проектами - 2, 3 , наразі розробляється "Стратегічна дорожня карта" (СДК) у сфері поводження з радіоактивними відходами. Вона включає перші етапи програми глибокого поховання ядерних відходів, але не поширюється на такі етапи, як будівництво чи експлуатація глибокого сховища. СДК охоплює період приблизно до 2030 року і описує біля 60 проектів за окремо визначеними пріоритетними напрямками для досягнення трьох довгострокових цілей:
1.
створення відповідної інституційної структури для управління радіоактивними відходами (до 2018);
2.
створення процедур та потужностей для поводження з відходами, стосовно яких вже взяті певні зобов'язання (already committed waste); та
3.
створення стійкої інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами, яка дозволить запобігти утворення відходів як спадщини для майбутніх поколінь (до 2025 року).створення стійкої інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами, яка дозволить запобігти утворення відходів як спадщини для майбутніх поколінь (до 2025 року).
__________
- 1 Розроблення Національної стратегії та концепції Державної програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, у тому числі стратегії поводження з радіоактивними відходами НАЕК "Енергоатом".
- 2 Надання допомоги Європейській Комісії у проведенні оцінки програми та сектора, а також у відборі та визначенні пріоритетів у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні, 2007 рік.
- 3 Надання технічної допомоги українським бенефіціарам і кінцевим користувачам проектів у сфері поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації у рамках проектів ТАСІС та ІСЯБ, 2008 рік.
За фінансової підтримки ЄС сьогодні вже реалізуються декілька проектів у сфері управління радіоактивними відходами, найбільш значні з яких було наведено вище. Роботи за проектом будівництва заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та за Планом здійснення заходів на об'єкті "Укриття" фінансуються з Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильського фонду "Укриття" (управління якими здійснює Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)), основним вкладником яких є Європейська Комісія.
Крім цього, цей проект буде виконуватись у тісній взаємодії з проектом U4.01/10, який включає декілька підпроектів, що доповнюють наведені у цих Положеннях.
Закон України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" (прийнятий Верховною Радою України у 2008 році), а також Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" (у редакції 2008 року) створюють основу для фінансування першочергових проектів у сфері поводження з радіоактивними відходами на період 2008 - 2017 років з Державного бюджету України та інших джерел, включаючи Фонд управління радіоактивними відходами. Заходи, запропоновані у рамках цього проекту, будуть ретельно узгоджуватись з вищенаведеною Державною програмою, і будуть спрямовані на її підтримку.
Передбачається підтримувати тісні зв'язки зі службами, що відповідають за впровадження Інструмента стабільності (ІС), з географічними офісами Комісії та Європейської служби з питань зовнішньої діяльності (ЄСЗД) та Представництвами ЄС. Це забезпечить застосування послідовного підходу по відношенню до третіх країн.
Приділятиметься увага можливості взаємодії між Міжнародним центром ядерної безпеки та Інструментом стабільності, зокрема у рамках ініціативи Регіональних центрів передового досвіду ХБРЯ - 4 .
__________
- 4 Хімічна, біологічна, радіологічна та ядерна безпека
1.1. Цілі
Проект має на меті сприяти досягненню цілей, визначених Міжнародним центром ядерної безпеки, і відповідає пріоритетам (МЦЯБ) у сфері поводження з ядерними відходами, зняття з експлуатації ядерних об'єктів та відновлення їх територій, як зазначено у Стратегії з ядерної безпеки - 5 .
__________
- 5 Рішення Комісії від 8 серпня 2007 р. С(2007)3758
Загальна мета проекту - підвищити рівень безпеки та рентабельності поводження з усіма видами радіоактивних відходів в Україні, а також вжити усіх можливих заходів для скорочення відходів і виконання довгострокових завдань щодо остаточного безпечного поховання.
Конкретні цілі/заходи наведені у наступному розділі під заголовками окремих підпроектів.
Проект є частиною поточної довгострокової програми, яка зрештою має гарантувати безпечне остаточне поховання українських радіоактивних відходів. Непряме відношення до цієї програми мають концепції самодостатньої стабільності (наприклад, що стосується скорочення відходів, утилізації матеріалів) і внутрішньопоколінної та міжпоколінної справедливості (наприклад, пакування відходів один раз, задовольняючи усі майбутні потреби щодо поводження з відходами; остаточне поховання). Виконання у першочерговому порядку своїх зобов'язань щодо відповідальності за ядерну шкоду, підвищення рівня безпеки та надійності джерел іонізуючого випромінювання і зменшення потенційного та існуючого радіаційного впливу на населення буде на благо громадян України й сусідніх країн. Проект не порушує прав людини, гендерної рівності та жодним чином не впливає на належне державне управління.
1.2. Очікувані результати
Проект передбачає заходи, спрямовані на вдосконалення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації [ядерних об'єктів] в Україні, та складатиметься з таких підпроектів:
• підтримка створення потужностей для переробки радіоактивних відходів як частина 2-ї черги промислового комплексу "Вектор";
• підтримка оператора, яка дозволить йому отримати повну ліцензію стосовно ПКПТРВ, Лот 3, та об'єктів типу I і типу II Промислового комплексу "Вектор";
• створення промислового об'єкта для видалення трансуранових елементів та органіки з технологічної води та рідких радіоактивних відходів на ЧАЕС;
• вдосконалення системи поводження з радіоактивними відходами, що зберігаються у закритих сховищах на спеціалізованих підприємствах Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон"
• створення об'єкта для звільнення матеріалів від регулятивного контролю на ЧАЕС.
Даний проект узгоджується з критеріями, визначеними Постановою Ради ЄС про заснування Інструмента співробітництва в галузі ядерної безпеки (ІСЯБ) - 6 та з положеннями переглянутої Багаторічної стратегії - 7 та Індикативної програми - 8 .
__________
- 6 Постанова Ради (Євратом) № 300/2007 від 19 лютого 2007 р.
- 7 Рішення Комісії щодо переглянутої стратегії стосовно програм співробітництва Спільноти у сфері ядерної безпеки на період 2010 - 2013 років.
- 8 Рішення Комісії щодо Індикативної програми 2010 - 2011 років стосовно програм співробітництва Спільноти у сфері ядерної безпеки
1.3. Заходи та план-графік виконання
Нижче наведено підпроекти, з яких складатиметься Проект, та очікувані результати/цілі:
Підпроект A: Підтримка створення потужностей для переробки радіоактивних відходів як частина 2-ої черги промислового комплексу "Вектор";
o відбір відповідних технологій/обладнання для переробки відходів, які забезпечать поховання короткоживучих низько- та середньоактивних відходів у існуючих, об'єктах типу I та типу II, а також довгострокове зберігання довгоживучих відходів на підприємстві "Вектор";
o проектування об'єкту з переробки відходів, що буде розташовано на підприємстві "Вектор"; це уможливить укладання договорів і закупівлю обладнання.
Підпроект B: Підтримка оператора, яка дозволить йому отримати повну ліцензію стосовно ПКПТРВ, лот 3, та об'єктів типу I та типу II Промислового комплексу "Вектор";
o аналіз сейсмічних характеристик об'єктів типу I та типу II, беручи до увагу їхню конструкцію та характеристики території;
o перегляд звіту з аналізу безпеки (ЗАБ) щодо ПКПТРВ, Лот 3 (спеціально обладнане приповерхневе сховище (СОПС), опираючись на фактичний експлуатаційний досвід, оновлену інформацію з промайданчика, моделі оцінки безпеки тощо.
o звіт з аналізу безпеки (ЗАБ) щодо об'єктів типу I та типу II;
o звіт з рекомендаціями та обгрунтуванням відібраних критеріїв приймання відходів на зберігання до СОПС; та
o звіт з рекомендаціями та обґрунтуванням відібраних критеріїв приймання відходів на зберігання до сховищ типу I та типу II;
Підпроект C: створення промислового об'єкта для видалення трансуранових елементів та органіки з технологічної води та рідких радіоактивних відходів на ЧАЕС;
o проектна документація та опрацювання питань безпеки стосовно промислової установки для видалення актинидів та органічних матеріалів з технологічної води й рідких радіоактивних відходів;,
o будівництво та введення в експлуатацію промислової установки для видалення актинидів та органічних матеріалів з технологічної води та рідких радіоактивних відходів;
Підпроект D: вдосконалення системи поводження з радіоактивними відходами, що зберігаються у закритих сховищах на спеціалізованих підприємствах Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон"
o технічні рішення, методики та обладнання для вилучення радіоактивних відходів з приповерхневих сховищ;
o технологія сортування вилучених відходів; та
o кондиціонування та пакування відходів для проміжного зберігання, перевезення до підприємства "Вектор" та (остаточне) захоронення.
Підпроект E: створення об'єкта для звільнення матеріалів від регулятивного контролю на ЧАЕС
o впровадження процедур та норм для звільнення матеріалів від регулятивного контролю на ЧАЕС;
o створення на Чорнобильській АЕС об'єкта, який забезпечить звільнити матеріали від регулятивного контролю.
2. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА ТЕРМІН ВИКОНАННЯ
2.1. Місцезнаходження
Україна
2.2. Термін виконання
Термін виконання Угоди відповідатиме терміну, наведеному у Статті 5 Спеціальних умов.
3. ВИКОНАННЯ
3.1 Організаційна схема та розподіл обов'язків
Проект буде реалізовано Європейською Комісією, Генеральним директоратом з питань розвитку та співробітництва (DEVCO), Підрозділ D5 Інструмент стабільності, Ядерна безпека.
Комісія укладає усі договори та здійснює всі платежі від імені Бенефіціара.
3.2 Бюджет проекту
Загальна вартість проекту складає 9210000 млн. євро, з яких 7600000 млн. євро буде виділено із загального бюджету Європейського Союзу, а 1610000 млн. євро. - Урядом України.
Категорії - 9
Внесок ЄС
Внесок Уряду України
<Інші> - 10
Разом
у тис. євро
у тис. євро
у тис. євро
у тис. євро
Захід 1 (Підпроект A)
1400
210
1610
Захід 2 (Підпроект B)
900
90
990
Захід 3 (Підпроект C)
3000
510
3510
Захід 4 (Підпроект D)
1000
340
1340
Захід 5 (Підпроект E)
1300
460
1760
Інформаційна взаємодія / забезпечення публічності
Експлуатаційні витрати - 11
Моніторинг, зовнішня оцінка та аудит
Резерв на непередбачені витрати*
РАЗОМ
7600
1610
9210
__________
* Внесок Європейського Союзу до статті "Резерв на непередбачені витрати" може використовуватись лише за попередньої згоди Комісії.
__________
9 Ця модель передбачає розподіл за заходами відповідно до складових частин проекту (див. п. 1.3 вище); за кожною категорією буде визначено види договорів (послуги, постачання, роботи, гранти тощо). Категорії можуть бути розподілені за видами договорів, що укладаються для реалізації тих чи інших заходів.
10 Наприклад, за рахунок власних коштів проектів чи інших донорів у випадку спільного фінансування.
11 У тому числі звичайні (за винятком обладнання) експлуатаційні витрати структури, відповідальної за управління проектом чи програмою. Див. п. 5.4.10 фінансового посібника, який застосовуються до зовнішніх дій, що фінансуються з загального бюджету Європейського Союзу: до звичайних експлуатаційних витрат належать лише витрати на місцевий персонал, комунальні послуги (постачання води, газу, електроенергії тощо), оренда приміщень, витратні матеріали, технічне обслуговування, ремонт та утримання, короткострокові місії та паливо для транспортних засобів; вони не поширюються на придбання транспортних засобів чи іншого обладнання або ту чи іншу експлуатаційну діяльність.
Розподіл заходів, що стосуються послуг, постачання та робот, а також відповідні орієнтовні бюджети наведено у наступній таблиці:
Внесок ЄС
Внесок Уряду України
Послуги
Постачання
Роботи
Послуги
Постачання
Роботи
у тис. євро
у тис. євро
у тис. євро
у тис. євро
у тис. євро
у тис. євро
Захід 1
1400
-
-
210
-
-
Захід 2
900
-
-
90
-
-
Захід 3
1900
1100
-
480
-
30
Захід 4
750
250
-
120
-
220
Захід 5
180
1120
-
360
-
100
5 підпроектів (названих вище у таблицях як "Заходи") будуть об'єднані і реалізовуватимуться на підставі одного чи кількох договорів.
4. МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА
4.1 Моніторинг
Починаючи з шостого місяця проектних заходів Комісія за допомогою незалежних експертів може здійснювати моніторинг, орієнтований на результат (МОР), який буде завершено не пізніше, ніж за 6 місяців до закінчення етапу реалізації.
Крім моніторингу, орієнтованого на результат, діяльність за проектом підлягатиме внутрішньому моніторингу. При цьому використовуватимуться традиційні для управління проектами Основні показники виконання, такі як:
• виконання основних етапів;
• звіти про хід робіт, технічні звіти;
• використання ресурсів.
По відношенню до довгострокових аспектів застосовуватимуться Основні показники виконання, які будуть уточнені у технічному завданні. Ці показники визначатимуть вплив, які матимуть результати, досягнуті за проектом, у середньостроковій перспективі. Участь бенефіціара у проведенні цієї оцінки є дуже важливою з точки зору забезпечення самодостатньої стабільності зазначених заходів.
4.2 Оцінка
a) Комісія проводитиме [за допомогою незалежних консультантів] зовнішню оцінку таким чином:
• середньострокова оцінка - можливо;
• остаточна оцінка - на початку завершального етапу;
• оцінку після завершення проекту - можливо.
b) Бенефіціар і Європейська Комісія проаналізують висновки та рекомендації, підготовлені за результатами середньострокової оцінки, і приймуть спільне рішення щодо подальших дій чи необхідних коригувань, у тому числі, якщо буде зазначено, переорієнтування проекту. Бенефіціару будуть надані звіти, складені іншими місіями з оцінки чи моніторингу, таким чином, щоб врахувати рекомендації, підготовлені за результатами роботи таких місій.
c) Про строки, передбачені для здійснення зовнішніх місій, Європейська Комісія має повідомляти Бенефіціара принаймні за один місяць. Бенефіціар повинен забезпечити ефективну й продуктивну співпрацю з експертами, що проводять моніторинг та/або оцінку, та, серед іншого, має надати їм всю необхідну інформацію та документацію, а також доступ до приміщень і заходів проекту.
5. ІНФОРМУВАННЯ ТА ЗВ'ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
Заходи забезпечення публічності будуть реалізовуватись відповідно до визначених стандартів та правил, а саме Посібника із забезпечення публічності зовнішньої діяльності Європейського Союзу. Ці керівні принципи належать до договірних зобов'язань партнерів, що здійснюють реалізацію проекту / Консультантів, і тому мають виконуватись так само, як будь-які інші складові договору.
Консультант регулярно подаватиме до Європейської Комісії звіти про хід робіт з наданням копій Партнеру за проектом, Представництву ЄС у країні-партнері, Об'єднаному дослідному центру ЄС та Групі моніторингу. Консультант повинен приділяти особливу увагу збереженню конфіденційності інформації.
Інші результати роботи за проектом, присвяченої забезпеченню публічності, можуть включати:
(1) початковий прес-реліз на початку проекту;
(2) кінцевий прес-реліз, що подається разом із остаточним звітом за проектом;
(3) підсумкова презентаційна зустріч для розповсюдження результатів, організована Консультантом.
Паралельно до проекту можуть реалізовуватись інші заходи з розповсюдження результатів чи підвищення рівня поінформованості про діяльність ЄС.
6. ПОПЕРЕДНІ УМОВИ
Не застосовуються.