ДОДАТОК II - ТЕХНІЧНІ І АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Ідентифікаційні дані
Назва/номер
U3.01/10 Надання допомоги Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) у врегулюванні питань, що стосуються безпечного поводження з радіоактивними відходами і гармонізації регулятивних вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки
Загальна вартість
2,5 млн євро
Спосіб надання допомоги/спосіб реалізації
Проектний підхід: централізоване пряме управління
Код ДАК
23064
Сектор
Підтримка регулятивного органу
2. Обґрунтування проекту
2.1. Поточна ситуація в секторі
Компонент "A"
В Україні тимчасово зберігаються великі обсяги радіоактивних відходів, переважно у місцях їхнього утворення. Необхідно забезпечити переробку, кондиціонування та концентрацію цих відходів у спеціалізованих сховищах, призначених для довгострокового зберігання та ліквідації відходів.
Очікується, що після видалення ядерного палива з енергоблоків Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС) розпочнеться активна фаза Програми виведення з експлуатації ЧАЕС - демонтаж, фрагментація та дезактивація споруд, що призведе до утворення додаткових обсягів радіоактивних відходів.
Національні комерційні підприємства, медичні та наукові заклади тощо постійно генерують великі обсяги використаних джерел іонізуючого випромінювання та інших радіоактивних відходів, які потребують відповідного поводження. У найближчому майбутньому очікується, що після переробки в Росії використаного ядерного палива в Україну повернуться високорадіоактивні відходи.
На даний момент у різних місцях України існують приповерхневі сховища радіоактивних відходів підприємства "Радон", які використовуються для захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів неядерного походження (відповідно до класифікації, що діє в Україні), а також пункти захоронення/локалізації радіоактивних відходів, створені у критичних умовах на території Чорнобильської зони відчуження тощо. Зазначені сховища не відповідають сучасним вимогам до безпеки, оскільки об'єкти підприємства "Радон" були створені у 1960-х роках, а пункти екстреного захоронення РАВ - в умовах пом'якшення наслідків аварії на ЧАЕС.
Перспективна оцінка безпеки цих об'єктів не проводилась, радіоактивні відходи приймались на зберігання без відповідного сортування та обліку, технічний стан частини цих сховищ з часом погіршується, і, отже, потрібно провести повторну оцінку стану їхньої безпеки та, цілком імовірно, відповідну реконструкцію та модернізацію.
Концепція нової програми поводження з радіоактивними відходами в Україні передбачає впровадження сучасних технологій на об'єктах СК "Радон", призначених для тимчасового зберігання радіоактивних відходів.
Декілька нових приповерхневих сховищ для зберігання короткоіснуючих радіоактивних відходів наразі споруджуються на території комплексу "Вектор", у тому числі спроектовано приповерхневе сховище для зберігання кондиціонованих радіоактивних відходів Чорнобильської АЕС (Лот 3). Експлуатуючій організації (Оператору) була видана ліцензія на експлуатацію двох об'єктів сховища з низкою обмежень через недосконалість проведених оцінок безпеки та методик, що застосовуються. Експлуатуюча організація продовжує діяльність з проведення повторної оцінки стану безпеки цього сховища, використовуючи для цього сучасні технології та обґрунтовані ввідні дані аби продемонструвати, що бар'єри сховища здатні гарантувати безпеку під час експлуатації та закриття сховища протягом періоду потенційної небезпеки, яку становлять радіоактивні відходи.
На території комплексу "Вектор" також планується побудувати сховища для зберігання довгоіснуючих відходів відпрацьованого палива, сховище високоактивних засклених відходів, які будуть утворюватись в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива діючих українських АЕС (з реакторами типу ВВЕР-440), та сховища для високоактивних довгоіснуючих радіоактивних відходів, що утворюються у процесі виробничої діяльності на об'єкті "Укриття" та ЧАЕС.
Планується перетворити забруднену територію Зони відчуження на екологічно безпечну зону, що передбачає проведення комплексного вивчення пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) для прийняття рішення щодо рівня їхньої небезпеки.
Також планується здійснити реконструкцію пункту захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) "Буряківка", розташованого у Зоні відчуження. Для розширення ПЗРВ "Буряківка" проект його реконструкції має ґрунтуватись на результатах оцінки стану безпеки, при чому мають бути враховані характеристики та обсяги як РАВ, що вже зберігаються на об'єкті, так і РАВ, які можуть зберігатись там додатково.
Національна програма, яку було розпочато у 2010 році, передбачає розташування, проектування та будівництво сховища для зберігання високоактивних та довгоіснуючих відходів у стабільних геологічних формаціях. Для прийняття рішення щодо розташування геологічного сховища мають бути вивчені потенційні місця розташування та вибрано об'єктивно найбільш прийнятне з них, а у майбутньому, на окремих етапах життєвого циклу сховища, проведено повторну оцінку стану безпеки.
Планується завершити створення національної організації по поводженню з РАВ, яка має запропонувати єдину технічну політику у сфері утилізації РАВ і реалізувати її на практиці, що з самого початку вимагатиме дуже суворого та якісного регулятивного нагляду.
Компонент "В"
Беручи до уваги необхідність гармонізації регулятивних вимог і створення загальноєвропейського підходу до розв'язання питань ядерної безпеки, керівники органів ядерного регулювання європейських країн заснували у 1999 році Асоціацію західноєвропейських органів ядерного регулювання (ВЕНРА).
У структурі ВЕНРА було створено дві робочі групи, а саме:
- Робоча група з гармонізації реакторів (РГГР);
- Робоча група з питань відходів і зняття з експлуатації (РГВЗЕ).
Після свого створення робочі групи ВЕНРА розробили контрольні рівні, які узагальнюють регулятивну практику у сфері безпеки в країнах ВЕНРА та створюють основу для гармонізації регулятивних вимог. Про контрольні рівні ВЕНРА також йдеться у Європейській директиві про ядерну безпеку 2009 р. - 1
__________
- 1 Директива Ради ЄС 2009/71/Євратому від 25 червня 2009 р., яка встановлює рамки Співтовариства щодо безпеки ядерних установок, OJ L 172, 2.7.2009, стор. 18 - 22
Контрольні рівні наведено у наступних звітах:
- Гармонізація ядерної безпеки у країнах ВЕНРА (РГГР) (у новій редакції від травня 2010 р.);
- Звіт про контрольні рівні безпеки зберігання відходів та відпрацьованого палива (РГВЗЕ);
- Звіт про контрольні рівні безпеки зняття з експлуатації (РГВЗЕ).
Країни ВЕНРА провели комплексну внутрішню оцінку відповідності контрольним рівням, розробили відповідні плани дій та взяли на себе зобов'язання щодо гармонізації національних регулятивних вимог із контрольними рівнями ВЕНРА до 2010 року.
Наприкінці 2009 року Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) приєдналась як спостерігач до Асоціації західноєвропейських органів ядерного регулювання (ВЕНРА). Це надає ДІЯРУ можливість брати участь у робочих зустрічах ВЕНРА, а також у діяльності робочих груп (РГГР, РГВЗЕ), включаючи обговорення контрольних рівнів.
Беручи до уваги позитивний досвід щодо гармонізації реакторної безпеки на функціонуючих енергоблоках у країнах ВЕНРА, ДІЯРУ розпочала проводити комплексну внутрішню оцінку відповідності контрольним рівням ВЕНРА 2010 року. Засновуючись на результатах внутрішньої оцінки буде розроблено план дій щодо гармонізації регулятивних вимог до ядерної та радіаційної безпеки з контрольними рівнями. Для проведення внутрішньої оцінки та подальшого розвитку плану дій у рамках виконання проекту ІСЯБ U3.01/07 планується залучити експертів з питань оперативної допомоги.
У рамках цього проекту планується продовжити роботу з гармонізації регулятивних вимог, розпочату ДІЯРУ за підтримки експертів з ЄС.
Планується створити робочу групу з питань гармонізації вимог до безпеки з контрольними рівнями ВЕНРА та розробити пропозиції відповідно до поточних напрямків діяльності ВЕНРА (розроблення контрольних рівнів для нових енергоблоків, продовження експлуатації після завершення проектного строку служби тощо). До складу цієї робочої групи увійдуть експерти з провідних проектних, наукових і технічних організацій України.
2.2. Набутий практичний досвід
Спільна оцінка ядерної безпеки українських атомних станцій (АЕС), яка проводилась у рамках спільного проекту за участі Європейської Комісії, МАГАТЕ та України, була завершена наприкінці 2009 року. Ця оцінка охоплювала такі аспекти, як проектна безпека, експлуатаційна безпека, поводження з відходами, виведення з експлуатації та регулятивні питання.
Місія МАГАТЕ під назвою "Комплексний огляд регулюючої діяльності" (IRRS) дійшла висновку, що ДІЯРУ вже впровадила комплексну систему регулювання у сфері ядерної та радіаційної безпеки в межах своєї компетенції. Також впроваджено комплексну правову базу, яка враховує міжнародні вимоги та включає положення усіх відповідних міжнародних конвенцій.
У деяких випадках було виявлено не повну відповідність Стандартам безпеки МАГАТЕ. Проте, ДІЯРУ розробила план дій для розв'язання цих питань.
Наразі ДІЯРУ реалізовує програму зміни деяких положень законодавства у ядерній сфері з метою підготовки власного комплексу норм, який відображає положення нового законодавства та кращий світовий досвід.
Більш конкретно, технічна підтримка, яка надається Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) за проектами ліцензування у рамках Програми Тасіс та ІСЯБ, дозволила впровадити сучасні методики та підходи до оцінки безпеки, а також практику взаємодії між національним регулятивним органом, його організаціями технічної підтримки та промисловими підприємствами. Набутий досвід вказує на необхідність підсилення цієї взаємодії, яка має передбачати як координацію взаємодії ДІЯРУ з організаціями технічної підтримки, так і встановлення діалогу з промисловістю.
2.3. Доповнюючі заходи
Компонент A слід розглядати як продовження практики та взаємодії, започаткованої під час реалізації проекту Тасіс UK/TS/35: "Підтримка ДІЯРУ у провадженні ліцензійної діяльності, пов'язаної з проектами допомоги, що фінансуються Тасіс/РЯБ, по спорудженню об'єктів для зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС - продовження Проекту UK/TS/26". У рамках проекту UK/TS/35, ДІЯРУ надавалась допомога у ліцензуванні об'єктів СВЯП-1 і СВЯП-2, заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ), спеціально обладнане приповерхневе сховище низько- і середньоактивних відходів (Лот 3). Цей проект також є продовженням проекту U3.01/08 "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень АЕС)".
Таким чином, діяльність, яка буде провадитись за проектом, не дублюватиме міжнародні заходи, які були реалізовані раніше чи реалізовуються зараз.
2.4. Координація діяльності донорів
ДІЯРУ продовжить координувати свою діяльність з іншими донорами, такими як МАГАТЕ. Жоден з компонентів не дублює поточні заходи, що реалізовуються донорами на двосторонньому чи міжнародному рівні.
3. Опис
Даний проект відповідає правилам, які застосовуються до програми ІСЯБ, положенням Стратегії та Індикативної програми, схваленої Європейською Комісією.
3.1. Загальні цілі, очікувані результати та основні заходи
Компонент A
Загальні цілі
Даний проект має на меті надати підтримку регулятивному органові у процесі прийняття регулятивних рішень, використовуючи сучасні методики оцінки рівня безпеки та провідний досвід країн ЄС, аби забезпечити ефективне застосування норм безпеки щодо поводження з радіоактивними відходами, відповідно до пріоритетних питань, передбачених Стратегією національної екологічної політики України, які мають бути розв'язані промисловістю. Відповідно, цей проект бере до уваги плани промисловості, зокрема, передбачені у світлі виконання завдань ПД-2010. Отже, проект є логічним продовженням проекту ІСЯБ U3.01/08 "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень АЕС)".
За наявності слушних умов підхід, що застосовуватиметься до виконання проекту, буде побудовано на конструктивному діалозі між регулятивним органом, його організаціями технічної підтримки та підприємствами атомної промисловості.
До першочергових питань у сфері поводження з радіоактивними відходами (РАВ), які мають бути розв'язані промисловістю у найближчому майбутньому і потребують прийняття рішень на регулятивному рівні, належать:
- створення національної організації по поводженню з РАВ;
- визначення характеристик радіоактивних відходів, облік і контроль;
- оцінка стану існуючих сховищ РАВ на майданчиках СК "Радон", тимчасових пунктів локалізації та захоронення РАВ у межах Чорнобильської зони відчуження;
- переробка РАВ;
- поводження із відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання;
- вдосконалення національної інфраструктури (транспортно-технологічної схеми) поводження з РАВ;
- довгострокове зберігання високоактивних та довгоіснуючих РАВ;
- розроблення концепції ізоляції високоактивних і довгоіснуючих РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях;
- звільнення від регулятивного контролю.
Основні завдання та очікувані за проектом результати визначено відповідно до наведених тут напрямків роботи.
Очікувані результати та основні заходи
Якщо промисловий проект належить до проектів, що отримують підтримку в рамках програми ІСЯБ, такі як U4.01/10: "Підтримка у поводженні з радіоактивними відходами в Україні", наступні завдання будуть виконуватись за використання підходу "2+2". Цей підхід дозволить здійснювати ретельний контроль за виконанням заходів, а також створить можливості для взаємного обміну досвідом.
У рамках цього компонента передбачаються такі завдання:
Завдання 1. Положення про Національну організацію по поводженню з РАВ
Нова Національна організація має видати внутрішні положення та інструкції, які повинні бути вивчені та схвалені ДІЯРУ.
Під час виконання цього завдання ДІЯРУ буде надаватись підтримка у процесі:
- вивчення та схвалення критерії придатності відходів;
- вивчення вимог нижчого рівня стосовно транспортування, передачі прав власності, розподілу відповідальності, методів перевірки, а також вимог до документації.
Завдання 2. Врегулювання першочергових питань щодо визначення характеристик, моніторингу та контролю РАВ і звільнення РАВ від регулятивного контролю
(1) Розроблення Інструкцій з визначення характеристик, обліку та контролю РАВ для забезпечення достатніх і надійних вхідних даних щодо характеристик РАВ, необхідних для гарантування безпеки на взаємопов'язаних стадіях поводження з РАВ включно до стадії захоронення. Інструкції охоплюватимуть потоки РАВ різного походження, такі як РАВ діючих атомних електростанцій, відходи, що утворились у результаті вжиття екстрених заходів на ЧАЕС; відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання.
(2) Установлення, керуючись Інструкціями, діалогу з промисловими підприємствами, зокрема, в рамках проектів, спрямованих на створення повного реєстру РАВ, демонстрації звільнення радіоактивних матеріалів від регулятивного контролю, розроблення критеріїв зберігання/захоронення РАВ тощо.
(3) Експертна (технічна) оцінка технологій та технічних специфікацій стосовно засобів дезактивації та демонстрація звільнення від регулятивного контролю.
Завдання 3. Оцінка існуючих пунктів тимчасової локалізації та сховищ радіоактивних відходів, зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження
(1) Розроблення Інструкцій для оцінки стану історичних місць локалізації РАВ (пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) та пункти захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)), включаючи критерії, відповідно до яких прийматимуться рішення щодо цих об'єктів.
(2) Встановлення, керуючись Інструкціями, діалогу з промисловими підприємствами, під час огляду ПТЛРВ і ПЗРВ для визначення першочерговості у проведенні їхньої реконструкції.
(3) Проведення експертної (технічної) оцінки звітів, складених за результатами перевірок і повторних оцінок стану безпеки ПТЛРВ і ПЗРВ.
Завдання 4. Врегулювання першочергових питань, пов'язаних з будівництвом об'єктів переробки РАВ і транспортуванням РАВ
(1) Проведення експертної (технічної) оцінки проектних критеріїв і вимог (технічних специфікацій) стосовно об'єктів переробки РАВ, зокрема, РАВ, які зберігаються у ПТЛРВ і ПЗРВ; потужностей для переробки радіоактивно забрудненого металобрухту ЧАЕС тощо.
(2) Установлення діалогу з промисловими підприємствами щодо проектування відповідних об'єктів.
(3) Проведення експертної оцінки проектів сховищ і прийняття регулятивних рішень.
(4) Проведення експертної оцінки специфікацій щодо розроблення стандартизованої серії контейнерів для усіх стадій поводження з РАВ, у тому числі стандартних контейнерів для транспортування РАВ всіх категорій до комплексу "Вектор".
Завдання 5. Врегулювання першочергових питань безпеки, що стосуються довгострокового зберігання високоактивних і довгоіснуючих РАВ
Експертна підтримка у проектуванні та будівництві сховищ РАВ надається у процесі ліцензування будівництва сховищ для довгострокового зберігання/захоронення РАВ у рамках проекту ІСЯБ U3.01/08. Це завдання є логічним продовженням проекту ІСЯБ U3.01/08 і включає:
(1) проведення експертної (технічної) оцінки звітів про аналіз безпеки та відповідних документів щодо введення в експлуатацію побудованих споруд. На підставі результатів технічної оцінки ДІЯРУ прийме рішення щодо надання дозволу на введення в експлуатацію та власне експлуатацію сховищ.
Завдання 6. Врегулювання першочергових питань безпеки під час розроблення концепції ізоляції високоактивних і довгоіснуючих РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях
(1) Розроблення інструкцій щодо проведення програми попередньої оцінки альтернативних місць для відбору місця, яке б відповідало пріоритетним вимогам.
(2) Установлення, керуючись Інструкціями, діалогу з Експлуатуючою організацією (Оператором) щодо процедури (стадій) відбору місця; обсягу та достатності інформації, що стосується характеристик місцевості (перелік, що містить характеристики місць), необхідних для визначення її придатності як геологічного сховища та прийняття рішення щодо подальших робіт з проектування та будівництва сховища й пророблення питань безпеки на стадії вибору місця розташування сховища.
(3) Розроблення рекомендацій щодо загальних критеріїв прийнятності РАВ для захоронення в геологічному сховищі.
Компонент B
Загальні цілі
Метою цього проекту є надання підтримки ДІЯРУ у продовженні гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА, а також експертної підтримки, необхідної для участі ДІЯРУ в діяльності ВЕНРА.
Очікувані результати та основні заходи
У рамках цього компонента передбачаються такі завдання:
Завдання 1: Документований огляд внутрішньої оцінки та запропонованого плану дій щодо гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА
Як свій внесок до виконання цього завдання ДІЯРУ має надати результати своєї внутрішньої оцінки відповідно до підходу, описаного у звіті ВЕНРА про Гармонізацію реакторної безпеки в країнах ВЕНРА, а також запропонований нею план дій щодо гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА.
У рамках виконання цього завдання експерти з ЄС проведуть незалежне документарне вивчення внутрішньої оцінки ДІЯРУ та запропонованого плану дій, а також підготують рекомендації щодо їхнього вдосконалення. Консультант надасть ДІЯРУ допомогу, необхідну для встановлення та підтримання відповідних контактів з ВЕНРА, наприклад, для обміну інформацією про ці заходи.
Основні результати виконання завдання:
- оцінка правильності та повноти внутрішньої оцінки, беручи до уваги контрольні рівні;
- оцінка адекватності та достатності заходів, передбачених запропонованим планом дій, для гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА;
- рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої оцінки та запропонованого плану дій.
Результати цього вивчення, проведеного експертами з ЄС, а також список рекомендацій будуть подані у звіті про виконання цього Завдання.
Завдання 2: Виконання плану дій
У рамках цього Завдання будуть виконуватись заходи, передбачені розробленим і доопрацьованим планом дій.
Для гармонізації регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА відповідно до плану дій ДІЯРУ підготує:
- зміни до регулятивних документів;
- нові регулятивні документи;
- адміністративні документи (постанови, листи-розпорядження тощо) із зазначенням контрольних рівнів, які не треба встановлювати у регулятивних документах.
Експерти з ЄС будуть залучені до оцінки ходу виконання плану дій, до розроблення рекомендацій стосовно подальшого його вдосконалення та застосування європейських практичних навичок щодо гармонізації регулятивних документів з контрольними рівнями.
Результати оцінки експертами ЄС документів ДІЯРУ, розроблених відповідно до плану дій, та список рекомендацій щодо його вдосконалення буде подано у звітах про виконання завдання.
Завдання 3: Підтримка участі ДІЯРУ у діяльності робочої групи з гармонізації регулятивних вимог
У рамках виконання цього завдання експерти ЄС надаватимуть ДІЯРУ підтримку, яка дозволить їй виконувати свою роль у діяльності робочої групи ВЕНРА з гармонізації українських регулятивних вимог з контрольними рівнями ВЕНРА. До складу робочої групи увійдуть експерти з провідних проектно-наукових організацій України, а також експерти з ЄС.
Робоча група проведе обговорення контрольних рівнів у відношенні до нових енергоблоків, управління строком експлуатації та інших сфер діяльності ВЕНРА. ДІЯРУ подасть документи, підготовлені робочою групою, на зустрічах ВЕНРА (РГГР, РГВЗЕ).
Основним результатом виконання цього завдання буде передача європейського досвіду ДІЯРУ та іншим українським організаціям у сферах, на які поширюється компетенція ВЕНРА, а також підтримка участі ДІЯРУ у діяльності, що провадить ВЕНРА.
Рекомендації західних експертів будуть подані у протоколах зустрічей робочих груп та у підготовлених документах.
3.2. Ризики та припущення
Компонент A
Завдання у рамках цього проекту розроблені відповідно до очікуваних заходів з боку промисловості, запланованих у рамках Плану дій ІСЯБ (ПД-2009 та ПД-2010), а також відповідно до Стратегічної дорожньої карти у секторі поводження з РАВ, зняття з експлуатації та відновлення територій.
Між регулятивним органом, організаціями технічної підтримки та промисловими підприємствами очікується започаткувати конструктивний діалог, спрямований на розв'язання питань безпеки на усіх етапах будівництва об'єктів поводження з РАВ.
Ризики, пов'язані з виконанням цього проекту, можуть стосуватись:
• необхідності забезпечення достатніми людськими ресурсами у разі одночасного подання документів, що стосуються безпеки, для регулятивного огляду різних об'єктів поводження з РАВ відповідно до обсягу та цілей проекту;
• затримок у виконанні проектів та поданні документів, що стосуються безпеки, промисловими підприємствами.
Жоден з суттєвих інституційних факторів не має справити вплив на ефективність виконання проекту. Визначені ризики головним чином стосуються достатності підтримки з боку Бенефіціара, тобто забезпечення ним необхідних ресурсів, чи затримки у виконанні проекту, пов'язаних із діяльністю промислового сектора.
Компонент B
ДІЯРУ має надати результати внутрішньої оцінки та запропонований план дій, після чого розпочнеться другий етап - виконання (вдосконаленого) плану дій. Ключовими питаннями для цього проекту є своєчасність надання необхідних матеріально-технічних ресурсів і залучення ДІЯРУ до реалізації плану дій.
Визначені ризики головним чином стосуються достатності підтримки, що надаватиметься Бенефіціаром, тобто забезпечення ним необхідних ресурсів.
3.3. Питання, що вимагають скоординованих дій
Компонент A є логічним продовженням виконання завдань, передбачених проектом ІСЯБ "Підтримка ДІЯРУ в питаннях ліцензування потужностей для РАВ та валідації м'якої допомоги на майданчику (рівень атомних електростанцій)". Що стосується компонента B, то питань, які б вимагали скоординованих дій, не виявлено.
3.4. Зацікавлені сторони
Основним учасником цього проекту є Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ).
4. Питання, пов'язані з виконанням проекту
4.1. Спосіб виконання
Централізоване пряме управління.
З Бенефіціаром передбачається підписати Угоду про фінансування.
4.2. Процедури закупівлі та надання гранту
Усі договори, пов'язані з реалізацією проекту, мають підписуватись і виконуватись відповідно до встановлених та опублікованих Європейською Комісією процедур і стандартних документів щодо проведення зовнішньої діяльності, чинних на час початку відповідної процедури.
Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, на які поширюється дія Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі відповідним уповноваженим представником на інших фізичних і юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до умов, передбачених Статтею 14 Інструмента.
4.3. Бюджет і календар
Загальний бюджет, що виділяється на реалізацію компонентів проекту, орієнтовно складає 2,5 млн. євро.
Орієнтовний строк виконання договору складає 36 місяців (компонент A: 36 місяців, компонент B: 24 місяці).
Проект буде виконуватись шляхом укладання одного чи більше договорів на надання послуг.
4.4. Моніторинг виконання
Проект підлягатиме моніторингу, орієнтованого на отримання результатів (МОР), який дозволяє отримати цінну інформацію не лише про кожний конкретний проект, але й про виконання підрядником глобальних завдань.
Крім моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, до проекту застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою традиційних показників ефективності управління проектом, таких як:
- виконання ключових етапів;
- звіти про хід робіт та технічні звіти;
- використання ресурсів.
Довгострокові аспекти базуватимуться на Ключових індикаторах виконання, які будуть визначені у Технічному завданні (ТЗ). Ці індикатори будуть визначені таким чином, щоб дозволити кількісну оцінку впливу Проекту на середньострокову та довгострокову перспективу. Для успіху заходів з проведення оцінки важливе значення має залучення до них країни-партнера.
Одним з можливих Ключових індикаторів виконання може бути кількість переглянутих документів.
Кожен з індикаторів має бути придатним для встановлення відповідної мети, завдяки чому можуть бути встановлені основні етапи досягнення КІВ узгоджені з глобальними стратегічними планами.
4.5. Оцінка та аудит
Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Моніторинг та оцінка мають базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів та досягнення цілей, передбачених проектом.
Крім перевірок і контрольних заходів на місцях, які у разі необхідності проводитимуть відповідні служби Європейської Комісії, у тому числі Європейський офіс по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахункова палата, проекти підлягатимуть регулярному моніторингу спеціалістами відповідної кваліфікації у цій сфері. З метою оцінки доцільності, продуктивності, ефективності та впливу програми незалежні експерти періодично проводитимуть оцінку по завершенні відповідних етапів.
4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності
Прозорість діяльності має відповідати чітко визначеним стандартам і правилам: Керівним принципам щодо забезпечення прозорості зовнішніх дій ЄС. Ці Керівні принципи становлять частину договірних зобов'язань партнерів/Консультантів, залучених до реалізації проекту і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-які інші договірні зобов'язання.
Консультант регулярно надаватиме Звіти про хід робіт з потрібною кількістю копій Партнеру за проектом, Представництву Європейського Союзу в країні-партнері, Об'єднаному дослідному центру Європейського Союзу та Групі моніторингу Європейського Союзу. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.
До інших документів та заходів, що стосуються забезпечення прозорості, можуть належати:
- початковий прес-реліз на початку виконання проекту;
- кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про виконання проекту;
- заключна презентаційна зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за проектом, організована Консультантом для зацікавлених сторін у вигляді семінару.
Паралельно з цим проектом можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження результатів чи підвищення рівня прозорості ЄС.