ДОДАТОК II-13
1. Ідентифікаційні дані
Назва/номер
U4.01/10 : Підтримка реалізації програми поводження з радіоактивними відходами в Україні
Загальна вартість
Внесок ЄС: 9627627 євро
Спосіб надання допомоги/спосіб реалізації
Проектний підхід - централізоване пряме управління
Код ДАК
23064
Сектор
Ядерна безпека
2. Обґрунтування
2.1. Поточна ситуація в секторі
Україна несе на собі величезний тягар відповідальності у вигляді радіоактивних відходів, які утворились під час аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. У наступні роки передбачається утворення додаткових великих обсягів радіоактивних відходів внаслідок проведення ремонтно-відновлювальних заходів на 4-му енергоблоці АЕС, зруйнованому під час аварії (будівництво та експлуатація нового безпечного конфайнменту), а також виведення з експлуатації 1 - 3 енергоблоків ЧАЕС, яку було зупинено. Крім того радіоактивні відходи, але у меншому обсязі, продовжуватимуть утворюватися в результаті використання в Україні ядерної енергії для генерування електроенергії.
За підтримки Європейського Союзу та інших міжнародних організацій вживаються величезні за обсягом фінансові заходи, спрямовані на видалення та кондиціонування цих відходів для їх подальшого безпечного зберігання. Значних успіхів було досягнуто, наприклад, у завершенні будівництва Промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами та, дещо менших - у будівництві Заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Проте, з огляду на масштаб успадкованих Україною проблем і складність завдань, попереду ще багато роботи. Зокрема, надзвичайно висока різнорідність складу відходів, утворених під час аварії, ускладнює належне визначення характеристик відходів, і, оскільки ці характеристики мають бути визначені до переробки відходів, цей фактор може обмежити подальший поступ у даному напрямку. Також залишається нерозв'язаним питання щодо остаточного захоронення відходів.
2.2. Узагальнення набутого практичного досвіду
В останні роки було проведено низку проектів, спрямованих на формування комплексної та послідовної стратегії поводження з ядерними відходами в Україні. Так проект U4.03/04 - 1 у рамках Програми технічної допомоги Співдружності незалежних держав (ТАСІС) був націлений на задоволення національних стратегічних потреб, таких як створення організації з поводження з відходами та відповідної системи класифікації відходів. Два більш недавні заходи підтримки - 2 - 3 було спрямовано на уточнення потреб і прагнень окремих кінцевих одержувачів, таких як організації, що працюють у Чорнобильській зоні відчуження, та функціонуючі атомні електростанції. Результати цих вивчень та дані, наведені у Законі України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами", були використані під час складання комплексного переліку заходів, які б дозволили остаточно видалити ці відходи та, отже, позбутися тягаря пов'язаної з ними відповідальності та ризиків. Підпроекти, наведені у цьому Описі проектів, являють собою деякі із заходів, які проводились раніше у рамках цієї довгострокової програми.
__________
- 1 Розроблення Національної стратегії та концепції Державної програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, включаючи стратегію поводження з радіоактивними відходами НАЕК "Енергоатом"
- 2 Надання допомоги Європейській Комісії у проведенні оцінки програми та сектора, а також у визначенні та встановленні пріоритетних напрямків у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні, 2007 р.
- 3 Технічна допомога бенефіціарам і кінцевим користувачам в Україні щодо управління проектами поводження з радіоактивними відходами та виведення об'єктів з експлуатації у рамках програм ТАСІС та ІСЯБ, 2008 р.
2.3. Доповнюючі заходи
Певну кількість проектів за (спільного) фінансування з боку ЄС, пов'язаних з поводженням з радіоактивними відходами на ЧАЕС, було завершено, а виконання деяких з них триває. До проектів, тісно пов'язаних з даним проектом, належать такі як розроблення Національної стратегії та концепції Державної цільової програми поводження з радіоактивними відходами в Україні, а також створення Промислового комплексу по поводженню з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ). Також вбачаються можливості поглиблення взаємодії з проектом будівництва Заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ); кошти для реалізації останніх з названих проектів надаються з Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильського фонду "Укриття" (управління обома здійснює Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)), головним вкладником коштів в які є Європейська Комісія.
Також слід зазначити, що цей проект буде виконуватись за тісної співпраці з проектом U4.01/08 (Вдосконалення системи класифікації радіоактивних відходів та поводження з ними в Україні).
Фінансування першочергових проектів щодо поводження з радіоактивними відходами на період 2008 - 2017 років з державного бюджету України та інших джерел, у тому числі з Фонду поводження з радіоактивними відходами здійснюється на підставі Закону України "Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" (у редакції, схваленій Парламентом України в 2008 році) та Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" (у редакції від 2008 року). Заходи, які пропонуються у рамках цього проекту, будуть ретельно узгоджуватись із завданнями вищезгаданої загальнодержавної програми та будуть спрямовані на підтримку їхньої реалізації.
2.4. Координація діяльності донорів
Фінансування цього проекту повністю забезпечуватиметься Європейською Комісією. Фінансування з боку ЄК не дублює жодних інших поточних заходів, що провадяться двосторонніми чи міжнародними донорами. Оскільки Європейський Союз залишатиметься єдиним зовнішнім донором, жодного додаткового координування донорської діяльності не передбачено. У відповідних випадках для забезпечення ефективнішої взаємодії з іншими міжнародними проектами проводитимуться консультації з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) чи ЄБРР.
3. Опис
3.1. Цілі
Загальною метою цього проекту є підвищення рівня безпеки та рентабельності поводження з усіма видами радіоактивних відходів в Україні та, зокрема, спрямування всіх заходів на мінімізацію відходів та реалізацію довгострокового завдання - остаточного безпечного захоронення відходів.
До конкретних завдань належать такі:
- підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів в Україні;
- оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними;
- створення методики звільнення матеріалів від регулятивного контролю;
- проведення комплексної оцінки стану безпеки та ризиків на об'єктах поводження з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження;
- впровадження сучасних, ефективних методологій та засобів планування відновлювальних заходів на колишніх уранових об'єктах.
Даний проект сприятиме досягненню завдань ІСЯБ і відповідає пріоритетам ІСЯБ щодо поводження з ядерними відходами, зняття з експлуатації та відновлення територій колишніх ядерних об'єктів, як зазначено у Стратегії забезпечення ядерної безпеки - 4 .
__________
- 4 Рішення Європейської Комісії від 8 серпня 2007 р. С(2007)3758
3.2. Очікувані результати та основні заходи
Передбачається, що проект дозволить вдосконалити інфраструктуру поводження з радіоактивними відходами в Україні.
Проект включатиме такі підпроекти:
• A) Підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів в Україні;
• B) Вдосконалення систем, які використовуються для визначення характеристик радіоактивних відходів на діючих атомних електростанціях України;
• C) Оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними;
• D) Проведення дослідження на місцях захоронення та тимчасового зберігання радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні відчуження;
• E) Створення методики звільнення матеріалів від регулятивного контролю;
• F) Проведення комплексної оцінки стану безпеки та ризиків на об'єктах поводження з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження;
• G) Розроблення методики (стратегії, технології) проведення реабілітаційних заходів на колишньому урановому об'єкті "Придніпровський хімічний завод".
Основні очікувані результати можна підсумувати таким чином:
Підпроект A:
- створення методики визначення характеристик і класифікації радіоактивних відходів в Україні;
- вдосконалення методики вимірювань;
- створення центральної аналітичної лабораторії у Чорнобильській зоні відчуження для визначення характеристик радіоактивних відходів з усієї України.
Підпроект B:
- визначення відповідних стратегій та статистичних методів відбору зразків і вимірювань, а також впровадження процедур, які дозволять провести співставлення між легко вимірюваними та важко вимірюваними радіонуклідами, які (a) є важливими з точки зору довгострокової безпеки поводження з ними та (b) існують у потоках відходів атомних електростанцій;
- підвищення аналітичних потужностей, необхідних для визначення характеристик радіоактивних відходів на атомних електростанціях, зокрема, що стосується визначення складу радіонуклідів і рівнів активності "важко вимірюваних" радіонуклідів у радіоактивних відходах.
Підпроект C:
- оптимізація національної інфраструктури транспортування та обробки радіоактивних відходів для подальшого поводження з ними, включаючи забезпечення стандартизованих контейнерів для радіоактивних відходів;
- впровадження оптимізованої інфраструктури утилізації та транспортування радіоактивних відходів на пілотній атомній електростанції.
Підпроект D:
- постачання мобільної лабораторії для проведення польових досліджень у Чорнобильській зоні відчуження;
- створення комплексного реєстру та кадастру (у тому числі бази даних) траншей та звалищ у Чорнобильській зони відчуження, які містять радіоактивні відходи;
- оцінка та градація рівня небезпеки радіоактивних відходів у місцях тимчасової локалізації та зберігання у межах Чорнобильської зони відчуження;
- визначення шляхів підвищення рівня безпеки двох з цих об'єктів, а саме "ПЗРВ Підлісний" та "III черга ЧАЕС";
- надання рекомендацій щодо модернізації заходів безпеки у пункті захоронення радіоактивних відходів "Буряківка".
Підпроект E:
- розроблення процедур, які б дозволили звільняти від регулятивного контролю матеріали, рівень забруднення яких нижче граничного;
- розроблення технічних умов на пілотний об'єкт, а також порядку звільнення матеріалів від регулятивного контролю;
- зменшення обсягів і маси радіоактивних відходів, що потребують захоронення у конструктивно складних спорудах.
Підпроект F:
- проведення комплексної, тобто такої, що враховує усі існуючі та заплановані об'єкти по поводженню з радіоактивними відходами, оцінки стану безпеки Чорнобильської зони відчуження;
- мінімізація негативного впливу об'єктів по поводженню з радіоактивними відходами у Чорнобильській зоні відчуження на населення та довкілля.
Підпроект G:
- розроблення Національної стратегії проведення реабілітаційних заходів на колишньому об'єкті із вилучення урану "Придніпровський хімічний завод";
- визначення реабілітаційних заходів, які забезпечать необхідний рівень радіаційного захисту працівників і населення.
Вихідна інформація щодо цих заходів, цілей та очікуваних результатів подана у технічному додатку до цього Опису проектів.
Даний проект узгоджується з критеріями постанови Ради ЄС щодо створення Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) - 5 , а також з положеннями переглянутої багаторічної стратегії - 6 та індикативної програми - 7 .
__________
- 5 Постанова Ради ЄС (Євратом) N 300/2007 від 19 лютого 2007 р.
- 6 Рішення Європейської Комісії щодо переглянутої Стратегії програм співпраці Співтовариства у галузі ядерної безпеки на період 2010 - 2013 рр.
- 7 Рішення Європейської Комісії щодо Індикативної програми на 2010 - 2011 рр. стосовно програм співпраці Співтовариства у галузі ядерної безпеки
3.3. Ризики та припущення
Запропоновані заходи є частиною ширшої довгострокової програми, розробленої у взаємодії з різними партнерами та незалежними експертами. Підбір заходів здійснювався після належного вивчення стратегічних цілей, потреб кінцевих споживачів і ресурсних обмежень.
Існує ризик, що через бюджетні обмеження українські партнери не зможуть забезпечити реалізацію компонентів, за які вони відповідають. Для подолання цього ризику було максимально зменшено взаємозалежність між компонентами, які фінансує ЄС, та які фінансує кінцевий споживач, а також передбачено залучення передусім людських ресурсів кінцевого споживача, аніж фінансових ресурсів.
Як і у відношенні до будь-якого проекту, існують комерційні та технічні ризики, пов'язані з реалізацією цього проекту; проте, на цей момент не було визначено жодних ризиків, які могли б суттєво перешкоджати виконанню запланованих робіт.
3.4. Питання, що вимагають скоординованих дій
Даний проект являє собою один з перших етапів довгострокової програми, яка врешті решт має привести до безпечного та остаточного захоронення радіоактивних відходів України. У рамках цієї програми безумовно передбачається реалізувати концепції сталого розвитку (наприклад, таких аспектів, як мінімізація відходів, повторне використання матеріалів) та внутрішньогенераційної та міжгенераційної справедливості (наприклад, пакування відходів один раз і таким чином, щоб задовольнити усі майбутні потреби, що стосуються поводження з відходами; безпечне, остаточне захоронення). Виконання Україною своїх зобов'язань щодо розв'язання ядерних питань шляхом підвищення безпеки та надійності джерел іонізуючого випромінювання та зменшення існуючого й потенційного радіаційного впливу на населення буде благом як для громадян України, так і сусідніх країн. Проект не призведе до явних порушень прав людини, тендерної рівності чи принципів належного державного управління.
3.5. Зацікавлені сторони
Україну представляють Міністерство надзвичайних ситуацій і Міністерство енергетики та вугільної промисловості. До участі у проекті також буде залучено Державну інспекцію ядерного регулювання України та Міністерство охорони здоров'я.
Кінцевими споживачами проекту є УкрДО "Радон", НАЕК "Енергоатом", ДП "Бар'єр", ДСП "Чорнобильська АЕС", ДСП "Комплекс", ДСНВП "Екоцентр", а також Адміністрація Чорнобильської зони відчуження.
4. Питання, пов'язані з виконанням проекту
4.1. Спосіб виконання
Централізоване (пряме) управління.
З Бенефіціаром передбачається підписати Угоду про фінансування.
4.2. Процедури закупівлі та надання гранту
Виконання наведених вище підпроектів A, B, C, D, E, F та G передбачається шляхом укладання одного чи більше договорів на надання послуг та одного чи більше договорів на постачання.
З метою укладання договорів вищезазначені проекти (чи їхню частину) буде об'єднано в обмежені за кількістю та з технічної точки зору однорідні комплекси заходів аби мінімізувати будь-які управлінські та накладні витрати, пов'язані з реалізацією відповідних заходів.
Договори будуть підписуватись і виконуватись відповідно до процедур і стандартних документів, опублікованих Європейською Комісією на час підписання.
Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, які охоплюються Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі відповідним уповноваженим представником на інших фізичних і юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до умов, передбачених Статтею 14 Інструмента.
4.3. Бюджет і календар
Загальний орієнтовний бюджет, що виділяє ЄС, складає 9627627 євро.
Орієнтовна тривалість договорів: максимум 36 місяців.
Вид договорів: договори на надання послуг і постачання.
4.4. Моніторинг виконання
До проекту застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою Ключових індикаторів виконання (КІВ), які є стандартним інструментом управління проектами. Ці індикатори загалом стосуються ходу виконання проекту і охоплюють такі питання як:
• виконання ключових етапів;
• звіти про хід робіт та технічні звіти;
• використання ресурсів.
Проект також підлягатиме моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Це - складноструктурована методика, що приділяє основну увагу таким аспектам, як доречність, раціональність, ефективність, вплив та сталість. У ході проведення моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, незалежні контролери здійснюють збір даних за допомогою основних проектних документів і опитування основних учасників, у тому числі бенефіціарів.
Оцінка впливу проекту на середньострокову-довгострокову перспективу буде здійснюватись за допомогою заходів, визначених спільно з українськими партнерами. Ця діяльність має на меті оцінити внесок проекту до підвищення ефективності національної програми у сфері поводження з радіоактивними відходами та до забезпечення виконання зобов'язань, передбачених цією програмою.
4.5. Оцінка та аудит
Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Моніторинг (моніторинг, орієнтований на отримання результатів) та оцінка мають базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів та досягнення цілей, передбачених проектом.
Крім того, також передбачається, у разі необхідності, проводити перевірки на місцях за участі відповідних служб Європейської Комісії, у тому числі Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахунковою палатою.
4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності
Заходи забезпечення публічності виконуватимуться відповідно до чітко визначених стандартів і правил: Інструкцій щодо забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС. Ці Інструкції становитимуть частину договірних зобов'язань партнерів/Консультантів, залучених до реалізації проекту і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-який інший договірний елемент.
Консультант регулярно подаватиме Звіти про хід робіт Європейській Комісії з копіями Партнеру за проектом, в Представництво Європейського Союзу в країні-партнері, Об'єднаний дослідний центр та Групі моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.
Інші вихідні матеріали, присвячені питанню забезпечення публічності, можуть включати:
(1) початковий прес-реліз на початку виконання проекту;
(2) кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про виконання проекту;
(3) заключну презентаційну зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за проектом, організовану Консультантом.
Паралельно з цим проектом можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження результатів чи підвищення рівня публічності діяльності ЄС.