ДОДАТОК II-12
1. Ідентифікаційні дані
Назва/номер
U1.05.10 Спільна програма у галузі ядерної безпеки, спрямована на підвищення рівня експлуатаційної ефективності, дотримання норм безпеки та ефективності використання кадрового потенціалу НАЕК "Енергоатом" та його атомних електростанцій
Загальна вартість
Внесок ЄС - 9 млн. євро
Спосіб надання допомоги/спосіб реалізації
Проектний підхід - централізоване пряме управління
Код ДАК
23064
Сектор
Ядерна безпека
2. Обґрунтування проекту
2.1. Поточна ситуація в секторі
В Україні наразі перебувають в експлуатації 15 енергоблоків, розташованих на підпорядкованих Міністерству енергетики та вугільної промисловості чотирьох атомних електростанціях (АЕС) Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"), із загальною встановленою потужністю 13835 МВт, що складає 26,6 % від загальної встановленої потужності всіх українських електростанцій. У 2009 році на АЕС припадало близько 46 % від обсягів електроенергії, виробленої в Україні. На всіх діючих енергоблоках АЕС установлені водо-водяні реактори типу ВВЕР відповідної конструкції.
Україна оголосила про свій намір продовжувати будівництво атомних електростанцій для заміни старих і до 2030 року довести потужність своїх АЕС до 20 ГВт.
Протягом останніх десяти років в рамках міжнародних програм і двосторонніх програм співробітництва було реалізовано сотні проектів з модернізації та підвищення безпеки українських АЕС, для чого залучалась допомога Заходу.
Нещодавно було завершено спільне вивчення, яке проводилось за участі України, Європейської Комісії та Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і мало на меті оцінити рівні безпеки українських АЕС. Міжнародні експерти дійшли висновку, що на даний час енергоблоки АЕС України загалом відповідають більшості норм безпеки, встановлених МАГАТЕ, зокрема, з точки зору конструкції та експлуатації атомних електростанцій, поводження з радіоактивними відходами, зняття з експлуатації та регулятивного контролю.
Подальше підвищення рівнів безпеки роботи атомних електростанціях НАЕК "Енергоатом" - український оператор АЕС - планує здійснювати у рамках проекту "Пакет підвищення безпеки" ("Upgrade Package"), який являє собою Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків усіх атомних електростанцій в Україні, і з цією метою залучити позики Євратому та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Зазначений "Пакет підвищення безпеки" також передбачатиме компонент, що стосується підвищення безпеки обробки радіоактивних відходів на українських атомних електростанціях.
2.2. Узагальнення набутого практичного досвіду
Незважаючи на економічну кризу, НАЕК "Енергоатом" в останні роки вдалось покращити показники безпеки та економічної діяльності. Завдяки цьому зменшилась потреба у залученні коштів ЄС для реалізації програм, безпосередньо пов'язаних з модернізацією АЕС. Діяльність у рамках ЄС ІСЯБ переорієнтовано на проекти у сфері управління безпекою та експлуатаційної безпеки, зокрема, на такі елементи як культура безпеки та людський фактор. Плідне співробітництво та взаємодія між представниками ЄС, НАЕК "Енергоатом" і Міністерства енергетики та вугільної промисловості, яке поглиблювалось протягом останніх років, продовжує успішно розвиватись. Підтримка з боку ЄС і сьогодні спрямована на розв'язання питань, що стосуються підвищення рівня управління [безпекою] та експлуатаційної безпеки, що має найвищу додаткову цінність, яка може бути отримана від програмної допомоги ЄС.
Допомога, що надається у рамках програми ЄС ІСЯБ, узгоджується з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також з НАЕК "Енергоатом", при чому організації-бенефіціари несуть спільну відповідальність за формулювання програми та управління нею. Поступова передача відповідальності українській стороні стимулює також і передачу напрацьованих в ЄС методів оптимального управління у сферах, в яких українські організації таких напрацювань поки не мають.
2.3. Доповнюючі заходи
У рамках ІСЯБ впроваджено спеціальний підхід, який дозволяє усім українським АЕС скористатись допомогою на проммайданчику, що надається експлуатуючими організаціями з ЄС у процесі виконання програм і проектів.
Якщо необхідно, проекти будуть розпочинатись у взаємодії з консультантами від регулятивних органів ЄС, з українським Органом регулювання, його організаціями технічної підтримки у рамках заходу 2+2. Така паралельна діяльність гарантуватиме, що зміни, ініційовані в рамках цього проекту стосовно режиму експлуатації та обслуговування АЕС, у разі потреби будуть узгоджуватись з відповідними змінами у стандартах, кодексах чи регламентах.
2.4. Координація діяльності донорів
Цей проект є самостійним, не пов'язаним з будь-якими можливими діями інших донорів чи Міжнародного агентства з ядерної енергетики (МАГАТЕ). Проектом не передбачається участь інших міжнародних донорів, і він не дублює жодну ініціативу, що зараз здійснюється на двосторонньому рівні чи за участі групи донорів. Єдиним постачальником коштів крім експлуатуючої організації АЕС України залишатиметься Європейський Союз.
Проте, передбачається тісна взаємодія з іншими партнерами, зокрема, з МАГАТЕ.
3. Опис
3.1. Цілі
Запропоновані заходи підтримки мають на меті подальше зосередження уваги на питаннях, що стосуються людського фактора, неухильного розвитку культури безпеки та підвищення рівня технологічних процесів, експлуатаційних процедур і методів таким чином, щоб гарантувати ядерну безпеку обладнання та систем. Це узгоджується з пріоритетами ІСЯБ відповідно до переглянутої стратегії співробітництва у сфері ядерної безпеки (Пріоритетна сфера 2), а також §1.1.2 та §1.2 Індикативної програми ІСЯБ на період 2010 - 2011 років.
3.2. Очікувані результати та основні заходи
Цей проект, спрямований на підтримку українського оператора АЕС, має значно вплинути на методи управління та контролю з питань, які є важливими для роботи атомних електростанцій. У рамках проекту увага приділятиметься основним процесам, які впливають на ядерну безпеку експлуатації атомних електростанцій, і вживатимуться заходи для поліпшення ситуації навколо "людського фактора", технічних вимог до АЕС та управління конфігурацією. На всіх етапах проекту має бути забезпечена тісна співпраця між експертами НАЕК "Енергоатом" і консультантами, залученими до виконання проекту.
Цілі проекту буде трансформовано в 5 основних заходів у рамках ПД 2010:
3.2.1. Захід 1: Розроблення та впровадження Стратегії технічного обслуговування, спрямованого на забезпечення надійності обладнання
У проведенні технічного обслуговування, зокрема, що стосується його процедур і періодичності, НАЕК "Енергоатом" сьогодні керується рекомендаціями, наданими виробниками обладнання. У результаті, завдання щодо проведення технічного обслуговування і ремонту виконуються незалежно від функціонування обладнання у складі тієї чи іншої системи чи установки, а під час встановлення періодичності проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту не беруться до уваги умови, пов'язані з конкретним компонентом чи дані, які стосуються його фактичної експлуатації та історії.
Мета заходу
Цей захід має на меті підвищення ядерної безпеки шляхом розроблення та впровадження оновленої Стратегії технічного обслуговування з використанням кращого міжнародного досвіду, заснованого на концепціях технічного обслуговування, спрямованого на забезпечення надійності обладнання. Ця сучасна стратегія технічного обслуговування націлена на підвищення рівня експлуатаційної готовності та надійності обладнання, беручи до уваги його конкретні функції та значення, яке воно має для загальної безпеки установки.
Переваги
Реалізація цього заходу дозволить спрямувати роботу інженерно-технічного персоналу у напрямку зосередження ресурсів на запобіганні збоям, які можуть порушити роботу системи чи зменшити рівень безпеки функціонування обладнання. Під час проведення технічного обслуговування та ремонту головна увага приділятиметься профілактичним заходам, розробленим на підставі даних прогнозування видів відмов і їхніх наслідків для функціонування відповідних систем. Впровадження більш ефективних методик технічного обслуговування дозволить зменшити кількість випадків технічного обслуговування обладнання без крайньої потреби із супутніми ризиками, та відмов обладнання під час експлуатації. Отже, технічне обслуговування, спрямоване на забезпечення надійності обладнання, підвищить безвідмовність і надійність обладнання, та, таким чином, значно поліпшить стан ядерної безпеки на атомних електростанціях НАЕК "Енергоатом".
3.2.2. Захід 2: Вдосконалення процедур управління оперативною інформацією щодо конфігурації АЕС
Безпечна робота будь-якої атомної електростанції залежить від наявності вірної технічної інформації щодо стану систем та елементів обладнання станції. Без інформації в реальному масштабі часу щодо фактичного стану суттєвих елементів обладнання, відповідальних за безпеку, зокрема, щодо системи обробки даних про об'єкт і системи відображення даних, оператори можуть приймати рішення, які впливають на стан безпеки, використовуючи невірну інформацію.
Наразі співробітники НАЕК "Енергоатом" отримують інформацію щодо АЕС з різних джерел. Деяка інформація надходить з засобів автоматичних відображень, деяку інформацію отримують під час обходів АЕС, а деяку - за допомогою інших, неавтоматичних, а вербальних чи письмових засобів комунікації. Ці джерела інформації несистематизовані, що ускладнює співставлення даних. За інформацію МАГАТЕ, 25 % зареєстрованих подій викликано помилками чи дефектами конфігурації.
НАЕК "Енергоатом" визначила це як потенційну проблему і вживає заходів для покращення ситуації, можливо, шляхом вдосконалення систем комунікації, які використовуються обхідниками, та/або раціоналізації та систематизації інформації, що надходить з різних джерел, за допомогою автоматизованої системи відображення даних.
Мета заходу
Цей захід має на меті значно підвищити рівень ядерної безпеки шляхом вдосконалення існуючих процедур "Експлуатаційної конфігурації АЕС". Планується використовувати кращі міжнародні методи та досвід. Це гарантуватиме те, що оператори АЕС отримуватимуть у реальному часі інформацію щодо стану електростанції, яка є вірною і відповідає фактичному фізичному та експлуатаційному стану АЕС. Використання розробленої системи у поєднанні з Імовірнісним аналізом безпеки (ІАБ) також дозволить застосовувати управління конфігурацією на основі ризиків чи моніторинг ризиків у реальному часі.
Переваги
Результатом цього заходу буде підвищення рівня ядерної безпеки, оскільки оператори вже не будуть засновувати свої рішення на інформації, яка не є вірною чи яка не відображає фізичний та експлуатаційний стан електростанції та систем АЕС, відповідальних за безпеку. Це гарантуватиме резервування станційного обладнання чи систем під час їх зупинки для проведення технічного обслуговування, а також прийняття оперативних рішень на підставі вірної інформації, отриманої у режимі реального часу. Крім того, вдосконалені процедури та методики, підсилені системою перевірки інформації, дозволять підвищити ефективність роботи операторів.
3.2.3. Захід 3: Впровадження комп'ютеризованої системи контролю підготовки та атестації експлуатаційного персоналу з питань ядерної та радіаційної безпеки
Наразі такі важливі документи, як правила, норми, процедури та інструкції вивчаються експлуатаційним персоналом АЕС індивідуально чи під керівництвом інструкторів за допомогою класичних аудиторних занять. Доволі часто таке навчання не дозволяє досягти рівня засвоєння, що вимагається. Ефективність навчального процесу могла б суттєво зрости завдяки використанню сучасної комп'ютеризованої системи підготовки, яка передбачає ступінчасте проходження та засвоєння матеріалу із внутрішнім тестуванням і реєстрацією досягнутих результатів.
До зазначеної системи було б нескладно також включити функції відстеження, оновлення, тестування та перевірки знань і кваліфікацій операторів. У результаті вони б набули навичок і дозволів, необхідних для виконання ними своїх виробничих завдань. Інтегрування колективних знань і досвіду всіх атомних електростанцій за допомогою такої системи принесло б суттєві переваги з точки зору безпеки експлуатації усіх українських АЕС.
Цілі заходу
Вдосконалення існуючої методики підготовки операторів шляхом впровадження комплексної інтерактивної комп'ютеризованої системи підготовки за використання провідного досвіду у сфері підготовки операторів дозволить підвищити рівень навичок і знань, які вимагаються від персоналу НАЕК "Енергоатом", надаючи можливість моделювання ситуацій для практичного застосування набутих навичок, а також виконання, перевірки та реєстрації навчальних завдань у більш оптимальний спосіб.
Переваги
Завдяки проведенню ефективної підготовки (й перевірки) обслуговуючого персоналу з експлуатаційних параметрів, у тому числі що стосується граничних технічних характеристик атомної електростанції, значно зросте рівень експлуатаційної безпеки. Нова система дозволить суттєво підвищити загальний рівень ефективності підготовки, а також сприятиме підвищенню кваліфікації з широкого кола тем, важливих з точки зору безпеки експлуатації атомних електростанцій.
3.2.4. Захід 4: Вдосконалення процедур контролю проектної документації та управління конфігурацією АЕС.
В Україні процедури внесення змін до проекту АЕС установлені державними стандартами. Багато з цих процедур не вдосконалювались від часів СРСР. Відповідна процедура контролю внесення змін (до оригінальної проектної бази) та оновлення пов'язаної з цим документації, що стосується питань безпеки, на цей момент НАЕК "Енергоатом" не розроблена.
НАЕК "Енергоатом" визначила відсутність контролю інформації, що стосується проектних змін, у тому числі їх реєстрацію та розповсюдження як потенційну проблему, пов'язану з безпекою. Компанія намагається виправити ситуацію, можливо, шляхом впровадження централізованої системи управління архівацією та документацією даних.
Цілі заходу
Прийняти, встановити та запровадити провідні підходи до процедури контролю внесення змін до проектної документації, від їхнього початку до внесення у всі відповідні документи, що стосуються експлуатації АЕС, тощо.
Переваги
Цей захід дозволить підвищити рівень ядерної безпеки завдяки тому, що документація НАЕК "Енергоатом" щодо її атомних електростанцій буде відображати оновлену "виконавчу та модифіковану" конфігурацію атомних електростанцій, тобто оригінальну "виконавчу" конфігурацію із подальшими санкціонованими модифікаціями. Цей захід гарантуватиме створення відповідних систем для відповідного контролю та санкціонування запропонованих змін на АЕС, а також врахування усіх наслідків запропонованих змін з точки зору безпеки. Виконання цього завдання потребуватиме створення єдиної комплексної системи управління та контролю документації в НАЕК "Енергоатом" і на всіх атомних електростанціях, в яких зберігатиметься оновлена проектна документація та документація, що стосується питань безпеки.
3.2.5. Захід 5: Перегляд і оптимізація методів перевірки цілісності системи тиску першого контуру реактора, що застосовуються на АЕС НАЕК "Енергоатом"
Для продовження роботи будь-якої атомної електростанції необхідно гарантувати цілісність першого контуру її реакторів. З цією метою на АЕС НАЕК "Енергоатом" проводяться гідравлічні випробування (ГВ). Проте, після років експлуатації кількість циклів ГВ першого контуру теоретично може перевищити граничні норми, передбачені протягом його проектного строку служби.
Отже, аби запобігти передчасному старінню систем під тиском бажано модернізувати методи, що застосовуються НАЕК "Енергоатом" щодо гідравлічних випробувань і випробувань цілісності першого контуру реактора і привести їх у відповідність до кращої світової практики.
Мета заходу
Цей захід дозволить значно підвищити рівень експлуатаційної безпеки у межах експлуатаційного ресурсу атомних електростанцій шляхом застосування провідної міжнародної практики випробування цілісності першого контуру реактора.
Переваги
Це завдання полягатиме у наданні допомоги НАЕК "Енергоатом" щодо управління експлуатаційним ресурсом систем першого контуру реакторів своїх атомних електростанцій та, водночас, продемонструє їхню експлуатаційну безпеку.
3.3. Ризики та припущення
Жодних суттєвих ризиків, пов'язаних із виконанням запропонованого проекту, виявлено не було. Недавній досвід роботи свідчить про активну участь і допомогу з боку НАЕК "Енергоатом", що є запорукою належного і своєчасного виконання проектів, а також поширення досвіду, набутого у ході реалізації проекту, на весь парк атомних електростанції.
Здійснюючи управління проектами ІСЯБ, НАЕК "Енергоатом" продемонструвала високий рівень ефективності, впроваджуючи сучасні підходи до управління проектами, відповідні протоколи та створивши внутрішню "Координаційну групу", яка здійснює моніторинг виконання проектів та призначення відповідальних осіб, на яких покладається безпосереднє управління кожним окремим проектом.
З метою оптимізації позитивного впливу проекту та максимізації передачі навичок, які б могли успішно використовуватись, НАЕК "Енергоатом" підготував певні рекомендації за проектом U1.05/09 (Програма безпеки, спрямована на підвищення процедурних і технічних можливостей та ефективності НАЕК "Енергоатом" та його АЕС), які залишаються дійсними та використовуватимуться для управління проектом U1.05/10. Йдеться про такі рекомендації:
1. Призначити постійну групу НАЕК "Енергоатом", яка братиме участь у процесі розроблення та виконання кожного проекту та здійснюватиме управління цим процесом. Це не передбачає, що 100 % свого робочого часу група приділятиме проекту, але вона має бути у будь-який час на 100 % готовою до роботи з розроблення проектів і здійснення управління ними.
2. НАЕК "Енергоатом" має визначити розроблення та виконання проектів як пріоритетні напрямки своєї діяльності, і, таким чином, забезпечити наявність і залучення своїх експертів до роботи.
3. Велике значення має розподіл обов'язків і відповідальності між експертами (тобто особами, а не комітетами чи групами), "призначеними" НАЕК "Енергоатом".
4. Виконання проектів відбуватиметься як єдиний інтерактивний процес за участі Консультантів і експертів НАЕК "Енергоатом".
5. Має бути забезпечено правильне співвідношення "якості та кількості" експертів НАЕК "Енергоатом".
6. Велике значення має визначення часових рамок програми створення, затвердження та виконання проектів (у тому числі що стосується розміщення АЕС).
7. Для належного виконання проектів і розміщення усього парку атомних електростанцій важливе значення має надання допомоги НАЕК "Енергоатом".
Передбачається, що технічні відділи НАЕК "Енергоатом" і підвідділи АЕС продовжать надавати всю необхідну документацію та підтримку протягом виконання проектів.
3.4. Питання, що вимагають скоординованих дій
Завдання, які пропонується виконати, являють собою наступний крок на даному етапі програми підвищення безпеки на АЕС НАЕК "Енергоатом", причому наразі можуть виконуватись не лише короткострокові проекти, спрямовані на розв'язання нагальних питань, але й важливі довгострокові проекти. Усі заходи, передбачені проектом, - це рішення у "пілотному" масштабі; всі подальші заходи з поширення набутого досвіду серед структур НАЕК "Енергоатом" та між усіма атомними електростанціями компанії будуть реалізовуватись безпосередньо НАЕК "Енергоатом" і запропонованими завданнями не охоплюються.
Передбачені заходи дозволять вдосконалити систему управління безпекою, підвищити культуру безпеки у сфері, що охоплюється проектом, як на рівні окремих атомних електростанцій, так і на рівні НАЕК "Енергоатом", і через це матимуть безпосередній позитивний вплив на стан безпеки та навколишнє середовище. Завдяки виконанню цього проекту буде продовжено роботу з підвищення безпеки на українських атомних електростанціях до рівня, загальноприйнятого у країнах-членах ЄС.
Проект, що пропонується, передбачає заходи, які повністю узгоджуються з рекомендаціями, наданими Міжнародним агентством з ядерної енергетики.
Напрямки діяльності, які пропонуються у рамках проекту, будуть розвиватись далі таким чином, що набутий досвід також можна буде застосовувати на інших атомних електростанціях.
3.5. Зацікавлені сторони
Кожне із запропонованих завдань спочатку, на "пілотному" етапі, стосуватиметься лише однієї атомної електростанції. Але на подальшому етапі - етапі поширення - скористатись набутим досвідом зможуть всі атомні електростанції, а також НАЕК "Енергоатом".
Декілька завдань також стосуватимуться українського регулятивного органу - ДІЯРУ, а також деяких українських установ.
Відповідні результати чи вихідні матеріали будуть передані Національному центру підготовки ремонтного та управлінського персоналу АЕС.
4. Питання, пов'язані з виконанням проекту
4.1. Спосіб виконання
Централізоване (пряме) управління.
З Бенефіціаром буде підписано Угоду про фінансування.
4.2. Процедури закупівлі та надання гранту
Виконання проекту передбачається шляхом укладання договорів на надання послуг.
Усі договори, пов'язані з реалізацією проекту, мають підписуватись і виконуватись відповідно до встановлених та опублікованих Європейською Комісією процедур і стандартних документів щодо проведення зовнішньої діяльності, чинних на час початку відповідної процедури.
Участь у процедурі укладання договорів на виконання цього проекту має бути відкрита для усіх фізичних і юридичних осіб, на які поширюється дія Інструмента співробітництва у сфері ядерної безпеки. Подальше поширення цієї участі на інші фізичні та юридичні особи здійснюватиметься відповідним уповноваженим представником згідно з умовами, передбаченими Статтею 14 Інструмента.
4.3. Бюджет і календар
Загальний орієнтовний бюджет, що виділяє ЄС: 9 млн. євро.
Орієнтовний строк дії договорів: максимум 36 місяців.
4.4. Моніторинг виконання
Заходи, що виконуватимуться у рамках кожної окремої теми, піддягатимуть моніторингу, орієнтованого на отримання результатів. Для моніторингу управління та результатів, отриманих за відповідним напрямком діяльності також будуть визначені показники (індикатори), які можуть бути об'єктивно перевірені. Ці індикатори будуть визначені до укладання договору на початковому етапі визначення напрямку діяльності.
Крім моніторингу, орієнтованого на отримання результатів, до деяких заходів, що реалізовуватимуться у рамках окремих напрямків діяльності, застосовуватимуться процедури внутрішнього моніторингу за допомогою традиційних показників ефективності управління проектом, таких як:
• виконання ключових етапів;
• звіти про хід робіт та технічні звіти;
• використання людських ресурсів.
Вплив, який справлятимуть заходи за кожним напрямком діяльності на стан безпеки українських атомних станцій, буде предметом спостереження за допомогою спеціальних показників, і, якщо доречно, також буде враховуватись загальний стан ядерної безпеки у країні-партнері.
Кожний індикатор має бути придатним для застосування до нього процедури постановки цілей, за допомогою чого можуть бути встановлені критерії значень Індикатора ефективності, а також здійснюватись моніторинг позитивних змін.
4.5. Оцінка та аудит
Моніторинг виконання проекту здійснюватиметься відповідно до стандартних процедур. Оцінка має базуватись на періодичному огляді ходу виконання робіт, отримання результатів і досягнення цілей, передбачених проектом. Моніторинг ходу виконання проекту та його ефективності також здійснюватиметься на підставі періодичних звітів про хід робіт.
Крім того, також передбачається, у разі необхідності, проводити перевірки на місцях за участі відповідних служб Європейської Комісії, у тому числі Європейським офісом по боротьбі із шахрайством (OLAF) та Рахунковою палатою.
4.6. Інформаційна взаємодія та забезпечення публічності
Заходи забезпечення публічності виконуватимуться відповідно до чітко визначених стандартів і правил: Інструкцій щодо забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС. Ці Інструкції становитимуть частину договірних зобов'язань партнерів/консультантів, залучених до реалізації проекту, і, таким чином, мають виконуватись так само, як будь-який інший договірний елемент.
Консультант регулярно подаватиме Звіти про хід робіт Європейській Комісії та надсилати їх копії Партнеру за проектом, в Представництво Європейського Союзу в країні-партнері, в Об'єднаний дослідний центр Європейської Комісії та Групі моніторингу Європейської Комісії. Консультант має приділяти особливу увагу забезпеченню конфіденційності даних.
Інші вихідні матеріали, присвячені питанню забезпечення публічності, можуть включати:
(1) початковий прес-реліз на початку роботи за відповідним напрямком;
(2) кінцевий прес-реліз, виданий разом із заключним звітом про завершення роботи за відповідним напрямком;
(3) заключну презентаційну зустріч для розповсюдження результатів, досягнутих за відповідним напрямком, організовану Консультантом.
Паралельно з діяльністю за напрямками, що пропонуються, можуть проводитись інші заходи, спрямовані на розповсюдження набутого досвіду чи підвищення рівня публічності діяльності ЄС.