ДОДАТОК II
ДО УГОДИ ПРО ФІНАНСУВАННЯ
№ ENPI/2012/023-677
ТЕХНІЧНІ І АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ
КРАЇНА/РЕГІОН
БЕНЕФІЦІАР
Україна/ENPI
ОРГАН, ВІД ЯКОГО НАДІЙШОВ ЗАПИТ
Уряд України
СТАТТЯ БЮДЖЕТУ
19080103
НАЗВА
Продовження підтримки реалізації
Енергетичної стратегії України
ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ
Загальна вартість: 45 млн євро
Внесок ЄС: 45 млн євро
Метод надання допомоги/ метод управління
Програма підтримки секторальної політики:
- бюджетна підтримка сектору (централізоване управління);
КОД DAC
23010
СЕКТОР
Енергетична політика та адміністративне управління
1. ВСТУП
1.1. Цілі
Цілі та ключові елементи секторальної політики Уряду
Національна політика розвитку нині визначається Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки (ПЕР), яку було прийнято 2 червня 2010 року на засіданні Комітету з економічних реформ при Президентові України. ПЕР пов’язана з основними пріоритетами Порядку денного асоціації, включаючи заходи, що стосуються створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, спрощення візового режиму, співпраці в енергетичній та інших сферах. Енергетичному сектору та його підгалузям у ПЕР приділено особливу увагу. Щодо енергетики, програма оговорює в дуже структурованому вигляді (1) проблеми, (2) цілі та завдання і (3) необхідні заходи, що їх, імовірно, треба буде вжити. Зокрема, програма передбачає поступове збільшення тарифів на електроенергію та цін на газ для населення до рівня відшкодування витрат паралельно з реформою системи соціального захисту, ліквідацію перехресного субсидування, впровадження стандартів ЄС щодо якості нафтопродуктів з одночасним створенням системи управління якістю, а також визнає потребу залучення інвестицій у модернізацію теплової генерації.
Відповідно до положень Програми економічних реформ Кабінет Міністрів України розпочав перегляд Енергетичної стратегії України до 2030 року. Енергетична стратегія, затверджена в 2006 році, стала важливою віхою на шляху розвитку цього сектору. Оскільки численні прогнози закладені у стратегію мали спірний характер (основний акцент був на заходах з постачання енергії, а не на попиті на енергію та ефективності), завданням ПЕР став перегляд Енергетичної стратегії. Початковий план уряду полягав у завершенні процесу перегляду до кінця 2011 року, однак кінцевий термін переносився багато разів, зокрема внаслідок необхідності врахувати поточні зміни. 24 липня 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив проект переглянутої Енергетичної стратегії, але відповідне рішення опубліковане не було. Важливо, щоб цей документ було сформульовано у відповідності до міжнародних зобов’язань України, в тому числі, в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
На знак прогресу у енергетичній співпраці між Україною та ЄС у рамках Східного партнерства та Європейської політики сусідства (ЄПС) у 2005 році на Самміті Україна - ЄС було підписано Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі (Меморандум про порозуміння). Меморандум про порозуміння визначає спільну стратегію у напрямку поступової інтеграції українського енергетичного ринку з ринком ЄС. Одним з ключових пріоритетів у енергетичній співпраці між Україною та ЄС, що передбачено у Меморандумі про порозуміння, було приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (ДЕС).
Починаючи з лютого 2011 року, Україна є повноправним членом ДЕС. Нормативно-правова база та обов’язки передбачені ДЕС можуть суттєво допомогти Україні на шляху реформ, адже надають чіткий план законодавчих та нормативно-правових реформ, в тому числі в галузі організації ринку, конкуренції, принципів регулювання та прозорості. 1 січня 2012 року минув кінцевий термін виконання першої черги зобов’язань в рамках ДЕС, які охоплювали, зокрема, відкриття ринків електроенергії та газу для непобутових споживачів, розмежування послуг та доступ третіх сторін. Ці зобов’язання були виконані Україною лише частково. Наближається кінцевий термін виконання інших завдань, що вимагає відповідних підготовчих кроків. У жовтні 2012 року Україна підтримала рішення щодо розширення пакету зобов’язань у рамках ДЕС, що включає в себе зобов’язання щодо виконання Директиви Ради Європи 2009/119/ЕС від 14 вересня 2009 щодо мінімальних запасів сирої нафти та/або нафтопродуктів та Регламенту № 1099/2008 від 22 жовтня 2008 року щодо статистики в енергетичному секторі. Україна також підписала Меморандум про взаєморозуміння з соціальних питань, який, зокрема, стосується доступності енергії для різних категорій споживачів (зобов’язання в громадському обслуговуванні).
План заходів щодо виконання зобов'язань в рамках ДЕС було схвалено Кабінетом Міністрів України 3 серпня 2011 року Розпорядженням № 733-р. Це Розпорядження, зокрема, передбачає, що центральні органи виконавчої влади відповідальні за реалізацію Плану заходів, щоквартально мають доповідати Міністерству енергетики та вугільної промисловості України про стан виконання. Однак зважаючи на те, що План заходів Кабінету Міністрів не забезпечує необхідний рівень деталізації процесу впровадження, у 6-ому та 7-ому спільних звітах України та ЄС з виконання Меморандуму про порозуміння було визнано необхідність узгодження між Україною та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства детального плану заходів з виконання законодавства в рамках ДЕС, а також відповідної дорожньої карти робіт.
Цілі Програми підтримки секторальної політики та їх зв’язок з програмою Уряду
З метою підтримки України на шляху всеосяжних реформ в енергетичному секторі, у 2008 році ЄС розпочав Річну програму дій на 2007 рік щодо підтримки секторальної політики в енергетичному секторі на загальну суму 87 млн євро. Зокрема, програма включала механізм бюджетної підтримки, який був вперше застосований у рамках Інструменту Європейського сусідства і партнерства для Східного регіону. Програма завершилася виплатою варіативного траншу в грудні 2012 року (28 млн євро з 42 млн євро).
Керуючись важливістю комплексних реформ в енергетичному секторі, Уряд підтвердив свою зацікавленість у розширенні бюджетної підтримки в енергетичному секторі на наступний етап з тим, щоб забезпечити подальше поглиблення і посилення стійкості реформ, розпочатих у ході першої програми підтримки секторальної політики. Європейська Комісія погодилася з цією пропозицією, але порекомендувала, щоб майбутні програми включали в себе питання соціального захисту населення у разі підвищення цін на енергоносії.
Також було визнано, що під час розроблення нової програми підтримки секторальної політики слід взяти до уваги висновки, зроблені під час реалізації першої програми, які, зокрема, стосуються таких аспектів:
- програми підтримки секторальної політики мають розроблятися в рамках поточного діалогу з розвитку секторальної політики;
- існує необхідність у розробленні постійної і чітко визначеної системи моніторингу впровадження програми підтримки секторальної політики, але ця система має узгоджуватися з урядовою системою моніторингу впровадження секторальної політики;
- індикатори програми підтримки секторальної політики мають бути однозначними, суттєвими, досяжними і повинні мати реальні терміни виконання;
- пріоритет має надаватися індикаторам, які мають найбільш значимий потенціал для економічного та соціального впливу.
Рішення Європейської Комісії щодо впровадження частини 2 Річної програми дій на 2012 рік для України було прийнято 5 грудня 2012. Це рішення, зокрема, включає Програму «Продовження підтримки реалізації Енергетичної стратегії України» на загальну суму 45 млн євро. Головною метою нової Програми підтримки секторальної політики в енергетичному секторі є забезпечення енергетичних потреб української економіки і суспільства в безпечній, ефективній і економічній формі, а також підтримка узгодження з нормами ЄС щодо енергетики і навколишнього середовища та зобов’язаннями України в рамках ДЕС, що також відображено в Порядку денному асоціації, який готує до Угоди про асоціацію / Угоди про створення зони вільної торгівлі. Програма підтримки секторальної політики має сприяти подальшій реалізації стратегії сектору, в тому числі поглибленню реформ в ключових сферах, полегшенню виконання зобов’язань України в ДЕС, зміцненню фінансової стійкості в енергетичному секторі та забезпеченню більшої прозорості й захисту навколишнього середовища в енергетичному секторі. Конкретні цілі нової Програми підтримки секторальної політики є такими:
- зменшення забруднення навколишнього середовища, що пов’язано з електроенергетичною галуззю і, зокрема, прогрес стосовно реалізації Директиви щодо великих опалювальних установок (2001/80/ЄС);
- поліпшення якості нафтопродуктів і впровадження системи контролю якості з метою прийняття стандартів Євро-4 і Євро-5;
- підвищення енергетичної безпеки шляхом створення системи запасів нафти і нафтопродуктів.
Перехресні питання (екологічна стійкість, тендерні питання, ефективне управління та права людини)
Програма матиме позитивний вплив на екологічну стійкість, адже дві з трьох її конкретних цілей (реалізація Директиви щодо великих опалювальних установок та підвищення якості нафтопродуктів) базуються на застосуванні екологічної та енергетичної політики.
У той час як програма має прямий вплив на ефективне управління, вона також має і непрямий вплив на права людини і тендерну рівність, що, зокрема, випливає з наступних причин:
- ринкові реформи, згадані у Загальних Умовах щодо здійснення виплат мають підвищити макроекономічну стабільність України. Ці реформи повинні передбачити належні механізми захисту споживачів, що сприятимуть створенню рівних можливостей всіх соціальних груп в Україні. Без таких заходів родини та пенсіонери опиняться у найбільш невигідному положенні і жінки можуть стати основною групою, що опиниться під основним тиском. Крім того, ринкові реформи, які виконуватимуться паралельно з відповідними заходами з підтримки інституційної спроможності, мають підвищити прозорість та забезпечити ефективне управління, тим самим усуваючи підстави для потенційної корупції в цьому секторі, а також мають сприяти інтегруванню екологічної політики в цей сектор, що має призвести до зміцнення прав людини та гендерної рівності;
- широке громадське обговорення необхідності зменшення викидів від великих опалювальних установок та поліпшення якості палива посилить прозорість та екологічну обізнаність, забезпечить публічну фінансову підзвітність та участь суспільства у процесі прийняття рішень;
- поліпшення в сфері формування запасів нафти допоможе підвищити енергетичну безпеку країни та зробить Україну менш вразливою до зовнішніх шоків пов'язаних з поставками нафти та цінами на неї, що є важливим передусім для найвразливіших верств суспільства;
- членство України в Ініціативі прозорості видобувних галузей (EITI) та виконання відповідних зобов’язань є питанням ефективного управління в секторі, а тому буде пильно відслідковуватись.
1.2. Очікувані результати
Очікувані результати у рамках Програми підтримки секторальної політики, які відповідають положенням Програми економічних реформ, проекту переглянутої Енергетичної стратегії України до 2030 року та міжнародним зобов’язанням України (у тому числі, проекту Угоди про асоціацію та ДЕС), є такими:
Очікуваний результат 1: Затвердження галузевої програми зі скорочення викидів деяких забруднюючих речовин в атмосферу великими опалювальними установками в електроенергетичному секторі України з метою допомоги Україні у виконанні зобов’язань в рамках ДЕС. Це має включати детальний аналіз потреб і стратегію отримання необхідних інвестицій.
У цій сфері Україна має зобов’язання щодо виконання Директиви 2001/80/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 23 жовтня 2001 року про обмеження викидів деяких забруднюючих речовин у повітря від великих опалювальних установок. Кінцевий термін - 31 грудня 2017 року.
Проект переглянутої Енергетичної стратегії посилається на зобов’язання України в рамках Директиви 2001/80/ЕС та передбачає, що Україна підготує два документи, які стануть частиною комплексної програми з охорони навколишнього середовища, а саме: державну цільову програму для досягнення вимог Директиви 2001/80/ЕС, а також план для зниження викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу. Останній повинен встановити цілі, визначити завдання, заходи і терміни виконання, вказати джерела фінансування та механізми контролю виконання.
Очікуваний результат 2: Посилення національних стандартів, які стосуються якості нафтопродуктів (бензину та дизельного палива) та зміцнення системи перевірки якості на відповідність національним стандартам якості. Система якості має бути відкритою для перевірок та подальших вдосконалень.
У цій сфері проект Угоди про Асоціацію в Додатку XXIX, розділ 6 «Навколишнє середовище», містить положення про реалізацію Директиви 98/70/ЕС стосовно якості бензину і дизельного палива із поправками до Директиви 93/12/ЕЕС, внесеними за Директивами 2000/71/ЕС, 2003/17/ЕС і 2009/30/ЕС а також Регламентом (ЄС) 1882/2003. Директиву 98/70/ЕС має бути виконано протягом 3 років з моменту набрання чинності Угодою про Асоціацію.
ПЕР передбачає введення європейських стандартів якості на нафтопродукти з паралельним створенням, до кінця 2014 року, системи контролю якості.
Проект переглянутої Енергетичної стратегії до 2030 року закликає до поступового переходу до більш жорстких стандартів якості палива, виробленого в Україні, до відповідності стандартам ЄС, а також до припинення продажу нафтопродуктів з якістю нижчою, ніж Євро-4. Крім того, в документі підкреслюється необхідність забезпечення належного рівня регулювання ринку та контролю за якістю палива, включаючи постійний контроль за якістю продукції, що продається на АЗС, і запобігання торгівлі контрафактною продукцією.
16 червня 2013 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (наказ № 367) було схвалено План дій щодо забезпечення якості та безпеки нафтопродуктів. У липні 2013 року було схвалено, хоча офіційно не опубліковано, Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палив. Цей Технічний регламент зазначає кінець 2015 року як дату обов’язкової відмови від стандартів, нижчих за Євро-4. Оскільки урядовий План заходів та Технічний регламент охоплюють заходи та положення, які стосуються всіх видів палива ( не тільки бензину і дизельного палива, які підпадають під положення директиви 98/70/ЕС ), то індикатори, відібрані для Програми підтримки галузевої політики, є орієнтованими на ті положення вказаних документів, які можна застосувати до типів палива, що підпадають під положення Директиви 98/70/ЕС;
Очікуваний результат 3: Затвердження Україною підходу (моделі) до утримання запасів нафти для забезпечення енергетичної безпеки. Ця модель включатиме в себе створення необхідних механізмів і план поступового нарощування резервів сирої нафти і нафтопродуктів, зокрема згідно із майбутніми зобов’язаннями за ДЕС , а також кроки щодо змін у нормативно-правовій базі, що стосується нафтових запасів.
У цій сфері в 2012 році Україна долучилась до рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства про розширення нормативно-правової бази для ДЕС на виконання Директиви 2009/119/ЕС про мінімальні запаси сирої нафти та/або нафтопродуктів з кінцевою датою виконання - 1 січня 2023 року.
Проект переглянутої Енергетичної стратегії посилається на необхідність коригування законодавства відповідно до Директиви 2009/119/ЕС щодо запасів нафти та нафтопродуктів, єдиного порядку обліку, плану дій у надзвичайних обставинах, компетентного органу і міждержавних консультацій в кризових ситуаціях. Крім того, проект переглянутої Енергетичної стратегії передбачає, що план зі створення стратегічних запасів нафти і нафтопродуктів має розроблятися відповідно до положень Директиви 2009/119/ЕС (розділ 14 проекту переглянутої Енергетичної стратегії).
2. ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
2.1. Метод впровадження та умови закупівель та платежів
Виплату у сумі до 45 000 000 євро буде здійснено до Державної казначейської служби України у вигляді нецільової бюджетної підтримки в умовах прямого централізованого управління.
Уряд країни-партнера має підтвердити, що було створено відповідний рахунок у Державній казначейській службі України, а також надати документальне підтвердження здійснення платежів, включаючи щодо використаного обмінного курсу.
2.2. Бюджет і календар
2.2.1. Бюджет: Бюджетна підтримка
Сума (в євро)
Внесок ЄС (в євро)
Інші джерела фінансування
Бюджет сектору/ міністерства
Бюджетна підтримка
45 000 000
45 000 000
-
-
Технічна співпраця
Де це може бути застосовано, має фінансуватися з інших програм і бюджетних статей ЄС, але підлягає належному обгрунтуванню через відповідний запит з боку Уряду.
Аудит і оцінка
Аудит не застосовується до бюджетної підтримки.
Де це може бути застосовано, оцінки, огляди мають фінансуватися з інших програм і бюджетних ліній ЄС.
Поширення інформації
Де це може бути застосовано, має фінансуватися з інших програм / бюджетних ліній ЄС.
2.2.2. Календар
Виконання програми триватиме 54 місяці з моменту набрання чинності Угоди про фінансування.
Бюджетна підтримка сплачуватиметься трьома перемінними траншами у сумі до 15 млн євро кожен. Виплату траншів буде орієнтовно здійснено в першому кварталі 2016, 2017, і 2018 років. Перемінні транші будуть сплачуватись за умови виконання Загальних і Спеціальних Умов (тобто Індикаторів та інших Спеціальних умов), які було узгоджено між сторонами до підписання Угоди про фінансування ( див. нижче розділ 2.3 і Додаток 1 , 2). Для виплати траншу буде необхідно забезпечити:
· виконання Загальних Умов;
· виконання Спеціальних Умов, визначених для відповідного траншу;
· у випадку виконання Загальних і Спеціальних Умов, транш може бути сплачено.
Сума траншу залежатиме від рівня виконання індикаторів.
Частина траншу
Перша
Друга
Третя
Орієнтовна оцінка
2-ий та 3-ій квартал 2015 року
2-ий та 3-ій квартал 2016 року
2-ий та 3-ій квартал 2017 року
Орієнтовна виплата
1-ий квартал 2016 року
1-ий квартал 2017 року
1-ий квартал 2018 року
Перемінні транші (максимум)
15 млн євро
15 млн євро
15 млн євро
2.3. Моніторинг виконання та критерії для здійснення виплат
Ця програма може бути предметом перегляду у випадку внесення змін до політики Комісії щодо бюджетної підтримки.
2.3.1. Опис заходів моніторингу продуктивності:
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є головним органом центральної виконавчої влади, який несе відповідальність за опрацювання та впровадження державної політики в енергетичному секторі (а саме: в секторі електроенергетики, атомної та вугільної промисловості, секторах видобутку торфу, нафти і газу). Міністерство відповідає за впровадження Енергетичної стратегії до 2030 року і за відповідну звітність перед Кабінетом Міністрів України, а також за координацію процесу виконання ДЕС в Україні.
Впровадження політики в енергетичному секторі України знаходиться під контролем Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України в рамках реалізації ПЕР, а також під контролем Кабінету Міністрів України в рамках реалізації Енергетичної стратегії України до 2030 року. Оскільки відповідна звітність не є публічною, важко оцінити, наскільки ці процеси моніторингу узгоджені.
Проект переглянутої Енергетичної стратегії до 2030 року передбачає, що протягом 6-ти місячного періоду після прийняття переглянутої стратегії буде опрацьовано та затверджено План дій з її впровадження. План повинен визначити індикатори, виконання яких можна буде перевірити, детальні кроки, а також строки виконання заходів. План дій з реалізації переглянутої Енергетичної стратегії, схвалення якого є однією з Спеціальних Умов для виділення першого перемінного траншу (див. Додаток 2), має поліпшити наявні в Україні інструменти моніторингу виконання політики сектору. Проект переглянутої Енергетичної стратегії також передбачає розробку та затвердження процедури моніторингу виконання Плану дій. Ця процедура повинна, зокрема, визначити розклад засідань компетентних органів, у тому числі Кабінету Міністрів, для обговорення прогресу у впровадженні стратегії.
Двосторонні документи, підписані між Україною та ЄС, мають свої власні механізми моніторингу виконання. Зокрема, реалізація Порядку денного асоціації передбачає систему регулярної звітності міністерств і державних установ перед Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а також проведення регулярних засідань Комітету з питань співробітництва Україна - ЄС і підкомітетів, у тому числі з питань енергетики. З 2006 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Європейська Комісія спільно схвалюють звіти про річний прогрес згідно з Меморандумом між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі.
Починаючи з лютого 2011 року, механізм моніторингу в рамках членства України в ДЕС підкріплюється щорічними звітами, які готує Секретаріат Енергетичного Співтовариства.
Для цієї Програми підтримки секторальної політики буде працювати консультативний орган, що складатиметься з двох сторін - представників Уряду України та ЄС, які зустрічатимуться у Спільній Групі Моніторингу (далі - СГМ). СГМ слугуватиме форумом для контролю за впровадженням стратегії політики сектору. СГМ буде очолювати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України принаймні на рівні заступника міністра. Передбачається, що з українського боку у СГМ будуть представлені такі органи центральної виконавчої влади ( список не є вичерпним ):
- Кабінет Міністрів України;
- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (у тому числі представник відділу технічного регулювання);
- Міністерство фінансів України;
- Міністерство енергетики та вугільної промисловості України;
- Міністерство екології та природних ресурсів України;
- Міністерство соціальної політики України;
- Міністерство доходів і зборів України;
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України;
- Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів;
- Державна екологічна інспекція України.
СГМ збиратиметься не рідше двох разів на рік. На рівні міністрів має проводитися щонайменше один щорічний політичний діалог високого рівня.
Уряд України має надавати Європейській Комісії щорічні звіти з таких питань:
- про досягнення Загальних Умов 2-4 ( макроекономічна стабільність, управління державними фінансами, прозорість бюджету та нагляд ). Проект цих звітів може обговорюватися на Спільній групі моніторингу бюджетної підтримки, створеній між ЄС і Україною за участю з української сторони: заступника Міністра фінансів, заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі, представників Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, Рахункової палати України та Міністерства закордонних справ;
- про досягнення Загальної Умови 1 ( політика в секторі і стратегія ) і Спеціальних Умов, у тому числі щодо виконання критеріїв та індикаторів. Проект цих звітів може обговорюватися на зустрічах СГМ. Європейська Комісія може використовувати зовнішню підтримку для перевірки інформації, що міститься в річних звітах про прогрес.
Результати такого обговорення можуть призводити до прийняття рішень українською владою щодо секторальної політики в процесі реалізації стратегії, а також можуть надати європейській стороні більш детальну інформацію щодо процесу реалізації секторальної стратегії. Рішення, пов’язані з виплатою траншів бюджетної підтримки, ухвалюються виключно Європейською Комісією на основі її власного аналізу щодо рівня виконання критеріїв та індикаторів.
Звіти, як зазначено вище, повинні представлятися незалежно від ступеня досягнення Загальних та Спеціальних Умов, в тому числі критеріїв та індикаторів, а також незалежно від наміру Уряду щодо запиту про виплату коштів бюджетної підтримки.
Якість, регулярність і надійність галузевих статистичних даних і заходи, вжиті для їхнього поліпшення
Що стосується статистичних даних у секторі, проект переглянутої Енергетичної стратегії України до 2030 року підкреслює необхідність вдосконалення інструментів збору та аналізу статистичних даних. У цьому контексті передбачено розробку індикаторів з енергоефективності, включаючи засоби їх моніторингу, на основі методології МЕА.
У жовтні 2012 року Україна підтримала рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства щодо реалізації Правил у сфері енергетичної статистики в Енергетичному Співтоваристві з метою забезпечення збору, узагальнення та поширення послідовних, точних і зрозумілих енергетичних даних (Інструкція (ЄС) № 1099/2008 і Директива 2008/92/ЄС). Термін впровадження законодавства щодо статистики - кінець 2013 року.
У березні 2013 року Кабінет Міністрів схвалив Стратегію розвитку державної статистики на період до 2017 року, яка, зокрема, стосується статистики в енергетичній галузі.
- Індикатори виконання, обрані для Програми підтримки секторальної політики, узгоджені із загальною схемою оцінки виконання державної секторальної програми
Критерії та індикатори, відібрані для програми, є частиною політики України в енергетичному секторі і, таким чином, вони підлягають відповідному моніторингу з боку Уряду в рамках наявних механізмів контролю, як описано вище.
- Додаткова допомога
Додаткова технічна допомога для програми бюджетної підтримки не є частиною даної програми. Таку допомогу може бути надано в рамках фінансування з інших бюджетних ліній, а тому її надання потребуватиме підписання окремої угоди між сторонами.
- Механізми координування дій уряду і партнерів
Координація дій між Урядом України та Європейською Комісією буде проводитися через механізми, передбачені у цій Угоді про фінансування і описані у розділі 2.3.1 вище. Іншим зацікавленим сторонам, таким як представники Секретаріату Енергетичного Співтовариства, представники громадськості чи галузевих асоціацій, буде запропоновано приєднатися до цих засідань на правах спостерігачів та за спільною згодою. Подальша координація з іншими донорами має здійснюватися у рамках тематичних робочих груп, переважно як частина загального координаційного процесу під керівництвом Уряду.
2.3.2. Критерії для виплат
Загальні Умови для виплати всіх траншів на підтримку бюджету з урахуванням критеріїв прийнятності:
(1) Політика і стратегія сектору: задовільний прогрес у впровадженні політики та стратегії енергетичного сектору;
(2) Макроекономічна стабільність: задовільний прогрес у підтриманні надійної та відповідної макроекономічної політики, орієнтованої на стабільність, або прогрес досягнутий на шляху відновлення основних балансів;
(3) Управління державними фінансами: задовільний прогрес у виконанні програми щодо поліпшення управління державними фінансами [стратегії та плану дій];
(4) Прозорість бюджету і нагляд: задовільний прогрес щодо доступності своєчасної, всеосяжної і зрозумілої бюджетної інформації для громадськості.
Спеціальні Умови для виділення окремих траншів, у тому числі критерії та індикатори:
Спеціальні Умови для виділення траншу застосовуються до окремих траншів на додаток до Загальних Умов, які застосовуються до всіх траншів. Детальна інформація про Загальні та Спеціальні Умови, в тому числі критерії та індикатори, наведено в додатках 1 і 2. Аналіз вибраних індикаторів в Додатку 1 говорить нам про те, що вони є належної якості, а тому можуть бути використані для виплат коштів бюджетної підтримки.
Обрані індикатори, зазначені у Додатку 1, буде застосовано протягом усього терміну програми. Однак в разі важливих обставин, Уряд України може направити запит до Європейської Комісії щодо зміни цілей і показників. Узгоджені зміни до індикаторів можуть схвалюватися шляхом обміну листами між двома сторонами.
3. МОНІТОРИНГ, ОЦІНКА І АУДИТ
Проведення незалежних оглядів програм і оцінок у разі необхідності буде вирішуватися Європейською Комісією та фінансуватися за рахунок технічної допомоги ЄС. Підписуючи цю Угоду про фінансування, Сторони беруть на себе зобов’язання підтримувати таку діяльність.
Аудит Європейської Комісії щодо цієї програми не передбачено, оскільки дана програма є нецільовою бюджетною підтримкою. Частина технічної допомоги ЄС може використовуватися для зміцнення відповідних місцевих потужностей аудиту.
4. КОМУНІКАЦІЯ І ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Програма буде виконуватись відповідно до вимог Посібника з комунікації та поширення інформації щодо зовнішньої діяльності ЄС. Відповідне інформаційне забезпечення програми буде відбуватись у рамках регулярних інформаційних заходів з нагоди виконання критеріїв виплати за програмою. Заходи з комунікації та поширення інформації будуть фінансуватися з інших програм.
ДОДАТКИ
1 - Критерії та індикатори, що використовуються для виплат
2 - Механізм виплати та графік виплат