Визначення еквівалентності
1. Еквівалентність може бути визнана щодо:
a) індивідуальних заходів; або
b) групи заходів; або
c) системи, яка застосовується до сектору, підсектору, товару або групи товарів.
2. При визначенні еквівалентності Сторони мають дотримуватися процесу, описаного в пункті 3 цієї статті. Такий процес має включати об’єктивну демонстрацію еквівалентності Стороною-експортером та об’єктивну оцінку такої демонстрації Стороною-імпортером. Це може включати інспектування або верифікацію.
3. На запит Сторони-експортера стосовно визнання еквівалентності, як це визначено у пункті 1 цієї статті, Сторони повинні без затримок і не пізніше ніж через три місяці після отримання Стороною-імпортером такого запиту порушити процес консультацій, що включає кроки, описані у Додатку IX до цієї Угоди. Однак у випадку отримання декількох запитів від Сторони-експортера Сторони, на запит Сторони-імпортера, мають узгодити у рамках Підкомітету з управління СФЗ, зазначеного у статті 74 цієї Угоди, календарний план, згідно з яким вони мають порушити та провести процес, описаний у цьому пункті.
4. Коли наближення законодавства досягається в результаті моніторингу згідно зі статтею 64(3) цієї Угоди, це розглядається як запит України щодо порушення процесу визнання еквівалентності відповідних заходів, як зазначено у пункті 3 цієї статті.
5. Крім випадків, коли Сторони домовилися про інше, Сторона-імпортер завершує оцінювання еквівалентності відповідно до пункту 3 цієї статті протягом 360 днів з дати отримання від Сторони-експортера запиту, включаючи досьє, яке підтверджує еквівалентність, крім випадків, що стосуються сезонних культур, коли затримка у оцінюванні виправдана з метою дозволу здійснити верифікацію у період зростання сезонних культур.
6. Сторона-імпортер, за необхідності, визначає еквівалентність щодо рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання відповідно до МСФЗ.
7. Сторона-імпортер може відхилити або призупинити еквівалентність на основі внесення змін будь-якою зі Сторін до заходів, що впливають на еквівалентність, за умови, що були дотримані такі процедури:
a) відповідно до статті 67(2) цієї Угоди Сторона-експортер повідомляє Стороні-імпортеру стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнається еквівалентність заходів та ймовірні наслідки запропонованих заходів стосовно еквівалентності, що була визнана. Протягом 30 робочих днів з дати отримання такої інформації Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру про те, чи буде еквівалентність і в подальшому визнаватися на основі запропонованих заходів;
b) відповідно до статті 67(2) цієї Угоди Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнання еквівалентності було прийняте, та ймовірні наслідки запропонованих заходів стосовно еквівалентності, що була визнана. Якщо Сторона-імпортер надалі не продовжує визнавати еквівалентність, Сторони можуть домовитися про умови повторного порушення процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті, на основі запропонованих заходів.
8. Визнання, призупинення або припинення еквівалентності залежить виключно від Сторони-імпортера, що діє відповідно до своєї адміністративної та законодавчої систем. Сторона має повідомити Стороні-експортеру в письмовій формі вичерпні пояснення та супровідні дані задля визначення та прийняття рішень стосовно питання, викладеного у цій статті. У випадку невизнання, призупинення або припинення Сторона-імпортер має зазначити Стороні-експортеру потрібні умови задля повторного порушення процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті.
9. Без шкоди для положень статті 73 цієї Угоди Сторона-імпортер може не припиняти або призупиняти еквівалентність до тієї дати, коли запропоновані нові заходи будь-якої із Сторін наберуть чинності.
10. Якщо еквівалентність офіційно визнана, базуючись на консультативному процесі, як це зазначено у Додатку IX до цієї Угоди, Підкомітет з управління СФЗ має відповідно до процедури, викладеної у статті 74(2) цієї Угоди, визнати завершення визнання еквівалентності у торгівлі між Сторонами. Це рішення має належним чином забезпечувати скорочення фізичних перевірок на кордоні, спрощення отримання сертифікатів та полегшення процедури попереднього схвалення потужностей.
Статус еквівалентності має бути відображений у Додатку Х до цієї Угоди, якщо це необхідно.
11. Коли законодавча база наближена, визначення еквівалентності здійснюється на цій основі.