Дійсна Угода не перешкоджає праву кожної з Договірних Сторін в односторонньому порядку приймати загальноприйняті у міжнародній практиці заходи державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, що вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:
захисту життя і здоров'я людей, навколишнього середовища, охорони тварин і рослин;
захисту суспільної моралі та суспільного порядку;
забезпечення національної безпеки;
торгівлі зброєю, боєприпасами і військовою технікою;
постачання матеріалів, що розщеплюються, і джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;
торгівлі золотом, сріблом або іншими коштовними металами і камінням;
збереження вичерпних природних ресурсів;
порушення платіжного балансу;
обмеження експорту продукції, внутрішні ціни на яку нижче світових у результаті здійснення державних програм підтримки;
захисту промислової й інтелектуальної власності;
охорони цінностей національного надбання;
заходів, застосовуваних у воєнний час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;
дій, спрямованих на виконання зобов'язань на підставі Статуту ООН ( 995_010 ) для збереження міжнародного миру і безпеки.
Договірна Сторона, що застосовує такі заходи відповідно до дійсної статті, повинна по можливості завчасно надати іншій Договірній Стороні повну інформацію про основні причини введення, форми і передбачувані терміни застосування згаданих обмежень, після чого призначаються консультації.