Національний режим і режим найбільшого сприяння
1. Жодна з Договірних Сторін на своїй території не надає інвестиціям, що знаходяться у власності або під контролем інвестора іншої Договірної Сторони, режим, який є менш сприятливим ніж той, що вона надає інвестиціям своїх власних інвесторів чи інвестиціям інвесторів будь-якої третьої Держави.
2. Жодна з Договірних Сторін не надає інвесторам іншої Договірної Сторони стосовно їх діяльності, пов'язаної з інвестиціями на її території, режим, що є менш сприятливим ніж той, що надається своїм власним інвесторам чи інвесторам будь-якої третьої Держави.
3. Положення пунктів 1 і 2 цієї Статті не тлумачаться з тим, щоб зобов'язати одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони переваги будь-якого режиму, преференції або привілеї, які можуть бути поширені першою Договірною Стороною, у зв'язку з:
(a) будь-яким митним союзом, зоною вільної торгівлі або монетарним союзом або подібними міжнародними угодами, що ведуть до таких союзів або утворень чи інших форм регіонального співробітництва, стороною яких будь-яка Договірна Сторона є або може стати;
(b) будь-якою міжнародною угодою або домовленістю, що цілком або частково стосується оподаткування чи національного законодавства, що цілком або частково стосується оподаткування.