1. Будь-які спори між Договірними Сторонами стосовно тлумачення і застосування цієї Угоди вирішуються, за можливістю, шляхом переговорів.
2. Якщо якісь спори неможливо усунути в такий спосіб, то за проханням будь-якої Договірної Сторони це питання передається до арбітражного суду.
3. Арбітражний суд складається так: кожна Договірна Сторона призначає одного арбітра, і ці двоє арбітрів вибирають голову з національним статусом третьої країни. Арбітри від кожної Договірної Сторони призначаються не пізніше, ніж через шістдесят (60) днів після подачі прохання про арбітраж, а голова вибирається не пізніше як за шістдесят (60) днів після призначення другого арбітра.
4. Якщо у вказаний строк одна із Договірних Сторін не призначила свого арбітра і не зробила для цього ніяких кроків, то інша Договірна Сторона може звернутися до Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй з проханням призначити арбітра. Якщо обидва арбітри не можуть в зазначений термін вибрати третейського суддю, будь-яка із Договірних Сторін може просити Генерального Секретаря ООН зробити необхідне призначення.
5. При прийнятті свого рішення арбітражний суд керується статтями 31 і 32 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року ( 995_118 ).
6. Якщо не погоджено інакше, арбітражний суд сам встановлює відповідний основний закон, свою процедуру та мову.
7. Кворум утворюється більшістю членів арбітражного суду, а всі рішення потребують більшості голосів. Такі рішення є остаточні і обов'язкові для Договірних Сторін.
8. Кожна Договірна Сторона несе збитки призначеного нею арбітра, а також збитки, пов'язані з його представництвом. Збитки, пов'язані з головуванням, та інші розподіляються рівномірно між Договірними Сторонами.