Правові питання
1. Загальні положення
Для досягнення мети цієї Угоди будь-яка група військовослужбовців або цивільних однієї із Сторін, яка перебуває в країні іншої Сторони, повинна поважати закони та правила держави перебування. Ця група має уникати політичних дій і поводитись так, щоб не протирічити положенням цієї Угоди.
2. Право юрисдикції
a. Направляюча держава, включаючи всіх осіб, які підлягають її військовим регуляціям, буде мати право юрисдикції у випадках утрати й завдання шкоди, злочинів проти особистості та приватної власності своїх громадян, а також власності й безпеки направляючої держави.
b. Приймаюча держава матиме право юрисдикції в інших випадках, крім зазначених у статті 8, п. 2 (a).
3. Позови стосовно завдання шкоди, утрати майна та їх відшкодування
a. Сторони відшкодовуватимуть завдані збитки та втрату матеріальної частини (зброї, боєприпасів, матеріалів, устаткування, пального, мастил) іншій Стороні внаслідок дії або бездіяльності своїх військових та цивільних службовців.
b. Сторони відмовлятимуться від усіх позовів на відшкодування до іншої Сторони в разі смерті або каліцтва військовослужбовців під час виконання офіційних обов'язків.
c. Направляюча держава відшкодовуватиме всі позови стосовно завдання шкоди власності й інтересам третьої сторони та втрати її власності в приймаючій державі внаслідок дій військових та цивільних направляючої держави, якщо ці дії відбулися не під час виконання офіційних обов'язків та на території приймаючої держави.
d. Витрати на роботи, які виконувалися згідно з контрактами військовими й цивільними направляючої держави в приймаючій державі, відшкодовуватимуться направляючою державою згідно із законами й регуляціями приймаючої держави.
e. У разі виникнення спору стосовно завдання шкоди й утрати з боку особового складу направляючої держави в приймаючій державі шляхом консультацій обирається третейський суддя. Рішення третейського судді є остаточним і обов'язковим для обох Сторін. Якщо третейського суддю Сторонами не обрано, справа передається на розгляд до суду приймаючої держави. Рішення суду приймаючої держави є остаточним і обов'язковим для обох Сторін.
4. Урегулювання спірних питань
a. У разі виникнення розбіжностей як наслідку неправильного перекладу чи порушень цієї Угоди Сторони вирішують ці питання шляхом переговорів між комісіями, створеними згідно із статтею 7.
b. Якщо спір не буде урегульовано протягом 90 днів після його розгляду комісіями згідно з вимогами, зазначеними в попередньому пункті, то він буде урегульований Сторонами. У цьому випадку, після передачі справи для вирішення Сторонами, переговори розпочнуться протягом 30 днів, і якщо протягом 45 днів не буде досягнуто результату, кожна із Сторін може припинити чинність цієї Угоди після письмового попередження за 30 днів.