Режим інвестування
1. Кожна Договірна Сторона допускає на територію своєї держави інвестиції на умовах не менш сприятливих ніж ті, які вона надає в подібних ситуаціях інвестиціям інвесторів будь-якої третьої держави, в рамках свого внутрішнього законодавства.
2. Кожна Договірна Сторона надає таким інвестиціям режим, який є не менш сприятливим ніж той, що надається в подібних ситуаціях інвестиціям своїх власних інвесторів або інвестиціям інвесторів будь-якої третьої держави з метою управління, підтримання, використання, розробки, отримання прибутків, збільшення обсягів, продажу, ліквідації або розпорядження своїми інвестиціями.
3. У рамках свого національного законодавства Договірні Сторони доброзичливо розглядають заявки на в'їзд та тимчасове перебування громадян будь-якої держави Договірної Сторони, які збираються приїхати на територію держави іншої Договірної Сторони у зв'язку з інвестиційною діяльністю.
4. (a) Положення цієї статті не зобов'язують одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів держави іншої Договірної Сторони пільги від будь-якого режиму, преференції або привілеї, які можуть бути надані першою Договірною Стороною на підставі будь-якої міжнародної угоди, які повністю або в основному стосуються оподаткування.
(b) Положення цієї Угоди щодо недискримінаційного, національного режиму або режиму найбільшого сприяння не застосовуються до всіх існуючих або майбутніх переваг, що надаються будь-якою Договірною Стороною в силу її членства або зв'язку з митним, економічним чи валютним союзом, спільним ринком або зоною вільної торгівлі, а також до громадян або власних компаній держав Договірних Сторін, компаній держав членів такого союзу, спільного ринку або зони вільної торгівлі або будь-якою третьою державою.
(c) Режим найбільшого сприяння передбачений пунктами 1 і 2 не поширюється на інвесторів та інвестиції третіх держав щодо положень, які стосуються вирішення інвестиційних спорів, передбачених цією Угодою, або іншими міжнародними угодами, укладеними Договірною Стороною з третьою державою.
(d) Положення статті 3 і 4 цієї Угоди не зобов'язують держави Договірних Сторін надавати, відповідно до їх національного законодавства, інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони такий само режим, який вона надає інвестиціям своїх власних інвесторів, у зв'язку з придбанням земельних ділянок, нерухомості чи майнових прав.