Ст. 10

Чинна редакція від 09.10.2017

Вирішення спорів між однією Договірною Стороною та інвестором держави іншої Договірної Сторони

1. Ця стаття застосовується до спорів між однією Договірною Стороною та інвестором держави іншої Договірної Сторони стосовно можливого порушення зобов'язань першою в рамках цієї Угоди, що тягне за собою витрати та збитки для інвестора або його інвестицій.

2. Інвестор повідомляє у письмовій формі Договірну Сторону, що приймає інвестиції, про наявність спорів, що виникають з інвестиційної діяльності між Договірною Стороною та інвестором держави іншої Договірної Сторони, включаючи детальну інформацію щодо предмету спору. Наскільки це можливо, інвестор і відповідна Договірна Сторона намагатимуться сумлінно вирішувати усі спори шляхом консультацій та переговорів.

3. Якщо ці спори не можуть бути вирішені таким чином протягом шести (6) місяців після дати подання письмового повідомлення, вказаного в пункті 2, за вибором інвестора спори можуть бути передані на розгляд до:

(a) суду відповідної юрисдикції Договірної Сторони, на території якої була здійснена інвестиційна діяльність; або

(b) Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів (ICSID), створеного у відповідності з положеннями Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами; або

(c) ad hoc арбітражних судів, заснованих згідно з Арбітражними Правилами Процедури Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ);

(d) будь-якого іншого арбітражного суду або відповідно до арбітражних правил, у тому числі, але не виключно до Стамбульського арбітражного центру (ISTAC) або відповідної установи України, якщо Сторони спору домовляться про це.

4. У разі, якщо інвестор передав спір на розгляд в ту чи іншу установу з вирішення спорів, зазначену у пункті 3, вибір цієї установи є остаточним.

5. При вирішенні який з інвестиційних спорів знаходиться під юрисдикцією ICSID та під компетенцією суду, арбітражний суд, створений відповідно до пункту 3 (b), має враховувати повідомлення направлене 3 березня 1989 року Турецькою Республікою в ICSID, відповідно до статті 25 (4) Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами і іноземними особами, стосовно категорії спорів, які підлягають або не підлягають компетенції ICSID, яке є невід'ємною частиною цієї Угоди.

6. Арбітражні суди приймають рішення відповідно до положень цієї Угоди, національного законодавства залученої до спору Договірної Сторони, на території якої була здійснена інвестиційна діяльність (включаючи колізію правових норм) і відповідних принципів міжнародного права, визнаних обома Договірними Сторонами.

7. Арбітражні рішення є остаточними та обов'язковими для всіх Сторін спору. Кожна Договірна Сторона зобов'язується виконати рішення відповідно до свого національного законодавства.