Ст. 11

Чинна редакція від 14.01.2002

Вирішення Спорів між Договірними Сторонами

1. Договірні Сторони вирішуватимуть по можливості будь-які спори стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди шляхом переговорів дипломатичними каналами.

2. Якщо спір не буде вирішено протягом шести місяців з дня порушення питання з боку будь-якої Договірної Сторони, на вимогу будь-якої з Сторін він може бути переданий до арбітражного трибуналу.

3. Такий арбітражний трибунал повинен засновуватись наступним способом:

кожна Договірна Сторона призначить одного члена трибуналу, і ці два члени повинні домовитись про обрання на посаду Голови арбітражного трибуналу - третього члена трибуналу, представника країни, що має дипломатичні стосунки з кожною із Договірних Сторін. Члени трибуналу повинні бути призначені протягом двох місяців з дати, коли будь-яка з Договірних Сторін поінформувала інша договірну Сторону про те, що вона має намір подати спір на розгляд арбітражу.

4. Якщо призначення членів трибуналу не було виконано у період, визначений вище у параграфі (3), будь-яка Договірна Сторона може за відсутністю будь-якої іншої угоди запросити Президента Міжнародного Суду для винесення необхідних призначень. Якщо Президент Міжнародного Суду є громадянином однієї з Договірних Сторін, або якщо інші причини перешкоджають йому виконувати вказану функцію, необхідно запросити наступного за старшинством члена Міжнародного Суду, що не є громадянином однієї з Договірних Сторін, для винесення необхідних призначень.

5. Арбітражний трибунал має приймати рішення більшістю голосів. Арбітражний трибунал має визначити свою власну процедуру. Рішення трибуналу є остаточним і обов'язковим для обох Договірних Сторін і, у випадку звернення будь-якої з Договірних Сторін, має тлумачитись трибуналом. Кожна Договірна Сторона в рівній частині повинна нести витрати, пов'язані з діяльністю трибуналу, включаючи виплату суддям, якщо арбітражний трибунал не прийме іншого рішення.