Сторони будуть вирішувати питання захисту прав на інтелектуальну і промислову власність, яка може бути створена в результаті співробітництва, з урахуванням законодавства обох країн і норм міжнародного права. Конкретні питання використання прав на інтелектуальну і промислову власність, можливі фінансові зобов'язання, пов'язані з цим, обумовлюються угодами, договорами і контрактами, згаданими у Статті 2.
Науково-технологічна інформація, що одержується в ході співробітництва, яка не стосується промислової власності, або інша інформація, крім такої, яка не підлягає розголошенню з комерційних і інших причин, може бути передана третім країнам при офіційній згоді українських і в'єтнамських організацій, що співробітничають, у відповідності з чинними законами і правилами кожної із країн.