1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначати одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після одержання такого призначення авіаційні влади іншої Договірної Сторони відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки нададуть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на виконання польотів.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються такими владами при здійсненні міжнародних повітряних сполучень.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказаного в пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона може вважати необхідними при користуванні правами, вказаними в Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, що призначила це авіапідприємство, або її громадянам.
5. Авіапідприємство, яке таким чином призначене та отримало дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній, на які воно призначене, за умови, що тариф, встановлений відповідно до положень Статті 11 цієї Угоди, введено в дію на такій лінії.