Вирішення спорів між Договірною Стороною і інвестором
1. При виникненні спорів між однією із Договірних Сторін і будь-яким інвестором іншої Договірної Сторони відносно:
а) зобов'язання, яке виникло у Договірної Сторони по відношенню до інвестора іншої Договірної Сторони з питання інвестиції даного інвестора;
б) порушення будь-яких прав, визначених цією Угодою або тими, що випливають з нього по інвестиціях даного інвестора;
в) спори вирішуються по можливості шляхом взаємних консультацій і переговорів.
2. Якщо протягом шести місяців з дня пред'явлення письмової вимоги сторонами не досягнута взаємна домовленість, спір за вимогою однієї із Сторін може бути переданий для вирішення:
а) в судах держав Договірних Сторін відповідно до їх компетенцій;
б) в міжнародний центр по вирішенню інвестиційних спорів (ICSID), беручи до уваги положення, які придатні для цього з Конвенції про порядок вирішення суперечок між державами та громадянами інших держав по інвестиціях, яка укладена у Вашингтоні 18 березня 1965 р, якщо держави обох Договірних Сторін є учасниками даної Конвенції;
в) у міжнародний арбітражний суд "ad hoc" відповідно до діючого арбітражного регламенту Комісії Організації Об'єднаних Націй по Міжнародному Торговельному праву.
3. Незалежно від положень пункту 2 цієї статті, які стосуються передачі суперечки на розгляд в арбітражний суд, інвестор має право вибрати погоджувальну процедуру.
4. Договірні Сторони признають рішення арбітражного суду і забезпечують його виконання у відповідності з Нью-Йорською Конвенцією про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року ( 995_070 ).