1. Для прийняття громадянина держави однієї Договірної Сторони на роботу на території держави іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на працевлаштування, виданий згідно з чинним законодавством держави тієї Договірної Сторони, на території якої громадянин буде працевлаштований.
2. Дозвіл на працевлаштування видається для виконання конкретної роботи у визначеного роботодавця. Контракт укладається письмово між громадянином і роботодавцем відповідно до законодавчих актів держави тієї Договірної Сторони, на території якої громадянин буде працевлаштований.
3. Громадяни, працевлаштовані на підставі цієї Угоди, не можуть бути передані для виконання роботи іншій фізичній або юридичній особі, а також не можуть виконувати іншу роботу, ніж ту, на яку їм був виданий дозвіл.
4. Після закінчення терміну дії дозволу на працевлаштування громадянин повинен залишити не пізніше 30 днів територію держави Договірної Сторони, на якій він був працевлаштований.