1. Будь-який спір між інвестором однієї Договірної Сторони та іншою Договірною Стороною, у зв'язку з інвестицією на території цієї іншої Договірної Сторони, буде предметом переговорів між сторонами у спорі.
2. Якщо внаслідок переговорів спір не може бути вирішено дружнім шляхом на протязі шести місяців з дати його виникнення, інвестор одержить право передати його на розгляд арбітражного суду.
3. Такий арбітражний суд створюється для кожного конкретного випадку наступним чином: кожна зі сторін в спорі призначить по одному арбітру, а ці два арбітри оберуть громадянина третьої держави, яка має дипломатичні стосунки з обома Договірними Сторонами, як арбітра-голову. Перші два арбітри призначаються на протязі 2 місяців, а голова обирається на протязі 4 місяців з дня письмового повідомлення про передачу спора на розгляд арбітражу. Якщо на протязі вказаних строків арбітражний суд не буде створений, будь-яка з Договірних Сторін в спорі може запропонувати Голові Арбітражного інституту Стокгольмської торговельної палати зробити необхідні призначення.
4. Арбітражний суд сам встановлює правила процедури. При цьому суд може в ході визначення процедури керуватися Правилами Арбітражного інституту Стокгольмської торговельної палати.
5. Арбітражний суд приймає своє рішення більшістю голосів. Таке рішення буде остаточним та обов'язковим до виконання для обох сторін в спорі.
6. Арбітражний суд приймає рішення у відповідності до положень цієї Угоди, законодавства Договірної Сторони, на території якої здійсненні інвестиції, включаючи її колізійні норми, а також загальновизнані принципи міжнародного права.
7. Кожна сторона в спорі нестиме витрати, пов'язані з діяльністю призначеного нею арбітра та її урядом в арбітражному процесі. Витрати, пов'язані з діяльністю голови, та інші витрати сторони в спорі нестимуть в рівних долях.